Свіжий номер

1(501)2024

Час ставати сильнішими

Стати автором

Рішення і постанови Синоду Єпископів Української Греко-католицької Церкви

БОЖОЮ МИЛІСТЮ І РИМСЬКОГО АПОСТОЛЬСЬКОГО ПРЕСТОЛУ БЛАГОСЛОВЕННЯМ ЛЮБОМИР ЄПИСКОП ТИТУЛУ НІЗИ ЛИКІЙСЬКОЇ ПОМІЧНИК З ДЕЛЕГОВАНОЮ ВЛАДОЮ ВЕРХОВНОГО АРХИЄПИСКОПА УКРАЇНСЬКОЇ ГРЕКО-КАТОЛИЦЬКОЇ ЦЕРКВИ

Високопреосвященним і Преосвященним Владикам
Всечесним отцям Духовним іПреиодобним Ченцям і Черницям
та Вірним помісної Української Греко-Католицької Церкви
в Україні й на поселеннях
МИР У ГОСПОДІ І АРХИЄРЕЙСЬКЕ БЛАГОСЛОВЕННЯ

На славу Святої, Єдиносущної, Животворящої і Нероздільної Тройці,
Отця і Сина і Святого Духа. Амінь.

Оцим видаємо і проголошуємо

РІШЕННЯ І ПОСТАНОВИ СИНОДУ ЄПИСКОПІВ
УКРАЇНСЬКОЇ ГРЕКО-КАТОЛИЦЬКОЇ ЦЕРКВИ,

який відбувся у Львові в днях 14-21 жовтня 1996 року

  1. Створити Колегію богословської освіти України та Колегію богословської освіти помісної УГКЦ, які відповідали б за структуру, програму та координацію праці духовних навчальних закладів УГКЦ в Україні й на поселеннях.
  2. Поручити Колегії богословської освіти України призначити членів контрольної комісії семінарій для перевірки виконання програми навчання в духовних навчальних закладах України, комісія звітує Єпископатові України.
  3. Синод Єпископів створює окрему комісію, яка матиме нагляд над виконанням програми богословських студій.
  4. Синод Єпископів поручає відповідній комісії богословських студій подбати про опрацювання і затвердження єдиної програми формативного й академічного курсів для підготовки священиків у цілій нашій Церкві.
  5. Синод Єпископів пропонує створити раду ректорів семінарій з України і в міру можливостей з поселень, які повинні збиратися два рази щорічно (перед і після закінчення навчального року).
  6. Стверджуючи факт надто молодого віку кандидатів до семінарії, Синод Єпископів визначає вік прийняття до семінарій в Україні на 17 років життя. Синод пропонує, щоб перший рік був підготовчим для оцінки кандидатів перед шестилітніми богословськими студіями. Поручається Академічній комісії розробити програму цього підготовчого року для кращої інтелектуальної християнської духовної підтримки.
  7. Синод Єпископів поручає ректоратам семінарій обов’язково подбати про відповідну психологічну й фізичну перевірку як кандидатів до навчання, так і кандидатів до свячення.
  8. Поручається посилати на студії за кордон кандидатів лише після закінчення повного курсу богослов’я в семінаріях України та пасторальної практики, хіба що Єпарх вирішить інакше.
  9. Студенти богослов’я з України, які відбули свої студії за кордоном, повинні проходити принаймні рік пасторальної формації в семінаріях України.
  10. Синод Єпископів в Україні зробить перед урядом України відповідні заходи, щоб дипломи наших семінарій, інститутів та академій були прирівняні до дипломів випускників державних навчальних закладів.
  11. Єпархіяльні Єпископи докладуть усіх старань на підготовку кадрів професорів богослов’я.
  12. Синод Єпископів поручає Єпископам дбати про постійну формацію своїх священиків.
  13. Синод Єпископів поручає Єпархіяльним Єпископам, турбуючись про навчання питомців, часто відвідувати семінарію, особливо, коли йдеться про тих, що мають бути висвячені (кан. 356, &2).
  14. Єпископам слід брати під увагу рекомендації ректорів семінарій щодо кандидатів до семінарії і шанувати рішення ректорату відносно кандидатів до свячень.
  15. Доручається нашим Єпископам, щоб вони в міру можливостей сприяли обмінові питомцями і священиками з України та з поселень для збагачення пасторального досвіду й духовного зближення з матірною Церквою.
  16. Де є потреба, Єпарх може подбати про створення можливостей для богословських студій і підготовки до душпастирювання осіб пізного покликання до священичого служіння (кан. 344, &4).
  17. Синод Єпископів рекомендує дбати про те, щоб ректорати семінарій заохочували кандидатів до священичого служіння там, де є найбільша потреба Церкви.
  18. У духовних семінаріях треба виховувати семінаристів, щоб були глибоко віруючими, по­божними, відданими праці для Церкви і свого народу.
  19. У вихованні нинішньої української молоді, як і семінаристів, вимагається, особливо, плекання чесноти мужности та готовности до самопожертви. Поштовхом до цього плекання повинна бути любов до Бога й практична любов до ближнього.
  20. У семінаріях та духовних інститутах нашої Церкви поручається плекати повне усвідомлення вартости — заохоти й практичного приготування питомців до священства в неодруженому стані, подаючи його як ідеал всецілої посвяти Христові і його Церкві.
  21. Згідно з каноном 373 ККСЦ і постійною традицією християнського сходу про одружене й неодружене священство. Синод Єпископів доручає зберігати давню традицію одруженого духовенства в нашій Церкві.
  22. У програму семінарій обов’язково ввести навчання доброї поведінки та етикети.
  23. Синод Єпископів поручає подбати про те, щоб семінарії мали власний фонд для свого утримання, яким мають розпоряджатися і звітувати перед Єпископом.
  24. Синод Єпископів поручає призначити єдиний текст літургійних богослужень та рубрик для одностайного виховання кандидатів у всіх семінаріях.
  25. Синод Єпископів рекомендує звернути особливу увагу на духовну й інтелектуальну підго­товку майбутніх дружин священиків та пропонує створити для них особливі товариства в єпархіях для дальшого збагачення їх духовного життя.
  26. Синод приймає пріоритетність обов’язковість розгляду й вирішення молодіжних питань на Синодах і Постійних Синодах за порядком: розгляд стану справ, звіт Єпархів, прийняття нових рішень з призначенням конкретних виконавців та необхідним забезпеченням.
  27. Для утворення молодіжної комісії при Патріяршій Курії Синод створить організаційний комітет на чолі з Єпископом, призначить необхідні кошти і визначить термін до наступного Синоду для вирішення таких питань: призначення Єпископа, відповідального за молодіжні справи зі штатом виконавців, необхідним технічним та фінансовим забезпеченням; формування особового складу комісії з представників Архиєпархії, Єпархій, Екзархатів, молодіжних християнських рухів, спільнот; опрацювання статуту, який реґляментуватиме працю комісії з програмою мінімум та максимум.
  28. Синод почне виробляти довготермінову програму молодіжного апостоляту, першими кроками якої будуть: утворення на рівні Патріяршої курії молодіжної комісії з участю всіх Єпархій з виконавчим органом, фінансовим забезпеченням і можливістю видавати друкований обіжник чи бюлетень; рішення про проведення окремої сесії Собору, повністю присвяченої молодіжним питанням, з якнайширшим представництвом молоді всіх Єпархій, монаших чинів, запрошення до участи представників громадських, молодіжних, мирянських організацій та державних структур, які працюють з молоддю.
  29. Синод прийматиме найважливіші й найактуальніші молодіжні питання від різних структур, монаших чинів, молодіжних організацій, окремих священиків, монахів, монахинь і мирян.
  30. Синод опрацює програму нової євангелізації молодіжний апостолят України, взявши до уваги напрацювання, практичні досягнення Вселенської Церкви в поєднанні з нашими об’єктивними умовами й традиціями східного українського богослов’я та обрядовости.
  31. На рівні Патріяршої Курії, найвищих авторитетів нашої Церкви, Синод долучиться до боротьби Вселенської Церкви за подолання наслідків секуляризації суспільства, глобальних проблем нашої цивілізації.
  32. Рішення Синоду єпископів з молодіжних питань широко оприлюдниться і доведеться до відома всіх церковних структур і широкого загалу мирян через прес-бюро УГКЦ, спеціяльне молодіжне видання, церковну владу всіх рівнів, церковні, незалежні та державні мас-медія, громадські, культурологічні організації, середні та вищі навчальні заклади.
  33. Створити патріяршу катехитичну комісію як постійне тіло, згідно з кан. 622.
  34. Синод накладає обов’язок патріяршій катехитичній комісії приготувати проект катехитичного правильника й представити його на наступному Синоді.
  35. У кожній Єпархії Єпископ-Ординарій призначить особу, відповідальну за катехизацію, силою свого уряду ця особа входить до патріяршої катехитичної комісії.
  36. Владика Гузар поручить Львівській богословській академії перевірити обидва переклади Катехизму католицької Церкви при допомозі о. Богдана Панчака, о. Мирона Бендика, о. Рафаїла Турконяка, о. Івана Дацька. Якщо це не вдасться, тоді Владика попросить Владику Софрона Мудрого завершити цю працю.
  37. Синод схвалює працю вже існуючих катехитичних інститутів і заохочує до створення нових там, де є потреба і можливість це здійснити.
  38. Синод поручає кожній Єпархії та Екзархії створити власний катехитичний осередок, якщо він ще не існує, згідно з кан. 623.
  39. Синод благословляє і поручає Львівській богословській академії створити факультет катехитичних наук.
  40. Синод пригадує парохам їхній святий обов’язок, згідно з кан. 624 і 289, & 1, самим катехизувати та подбати про катехизацію їх вірних.
  41. Синод пригадує священикам їх святий обов’язок проповідувати на кожній Літургії в неділі й свята, проповіді повинні мати гомілетично-катехитичний характер.
  42. Синод пригадує священикам їх святий обов’язок використовувати всі нагоди (уділення Святих Тайн, похорони тощо), щоб проповідувати Боже слово.
  43. Доцінюючи важливість і вартість монашого життя для життя Церкви, Синод поручає своїй комісії для монаших справ активно зайнятися пропозиціями дотичної комісії Собору.
  44. Синод поручає комісії для подружжя і сім’ї вивчити пропозиції соборової комісії про родину і розпочати заходи для їх здійснення.
  45. Синод опрацює програму душпастирства в Збройних силах та інших силових структурах України.
  46. Єпископ Роберт Москаль очолює комісію, яка підготує літургійний довідник для нашої Церкви на підставі Інструкції для застосування літургійних приписів Кодексу канонів східних Церков. Уставу богослужень і традицій Київської Церкви та приготує вказівки про святі часи і пости.
  47. Літургійна комісія має покликати до співпраці професійні сили (мовознавців, біблістів, богословів, літургістів, поетів, музик тощо), щоб приготувати нові богослужбові тексти нашої Церкви.
  48. Синод приймає прохання Сестер Василіянок, щоб для внутрішнього вжитку в їх монастирях піднести службу св. Макрини (19 липня / 1 серпня) до бдінної з всенічним.
  49. Екуменічна комісія має випрацювати позицію нашої Церкви у відношенні до православних.
  50. Час наступної сесії Патріяршого Собору: 1998 рік.
  51. Тема наступної сесії Патріяршого Собору: «Місце мирян у Церкві: Соціяльна наука Церкви і її здійснювання в щоденному житті».
  52. Час наступного Синоду: 14-20 вересня 1997 року, хіба що в той час відбулися б відвідини Папи в Україну або Папський Синод для Америки.
  53. Синод Єпископів покриє залеглість Патріяршого Собору грішми, які залишилися із святкувань 400-ліття Берестейської унії.
  54. Синод установляє наступні комісії (зазначуючи, що перший член у списку є головою).

1) Літургійна комісія

члени: Владики Москаль, Гузар, Сулик, Якимишин, Хома
завдання: приготувати вказівки про святі часи і пости.

2) Богословська комісія

члени: Владики Гузар, Мартиняк, Лостен, Мудрий, Сорока
завдання: мати нагляд над богословськими й духовними виданнями.

3) Канонічна комісія

члени: Владики Паска, Даниляк, Мудрий
завдання: розв’язувати біжучі юридичні питання, опрацювати партикулярне право УГКЦ.

4) Екуменічна комісія

члени: Владики Колтун, Лостен, Вороновський, Пасічний, Медвіт
завдання: опрацювати екуменічне становище нашої Церкви, брати участь в екуменічних зустрічах, інформувати Владик через секретаріят Синоду.

5) Комісія беатифікацій і канонізацій

члени: Владики Гринчишин, Мартиняк, Лостен
завдання: збирати інформацію про українських праведників, провадити процесами беатифікації й канонізації.

6) Комісія подружжя і сім’ї

члени: Владики Сабрига, Гузар, Кривий, Москаль, Колтун, Пасічний
завдання: вивчити стан подруж в Україні й робити старання про загальне оздоровлення в корені для тих, хто потребує, розглянути пропозиції соборової комісії про сім’ю і допильнувати їх здійснення.

7) Комісія євангелізації і пасторального плянування

члени: Владики Вівчар, Колтун
завдання: виробити пасторальний плян, опрацювати нарис проповідей на церковний рік.

8) Катехитична комісія

члени: Владики Стасюк, Василик, Вороновський, Москаль
завдання: опрацювати катехитичні напрямні для УГКЦ, координувати катехитичну працю і допомагати єпархіям у цій ділянці (детальніше у рішеннях Синоду).

9) Комісія монашого життя

члени: Владики Білик, Кучмяк
завдання: розглянути пропозиції соборової комісії про справи монашого життя і допильнувати їх здійснення.

10) Комісія священничої формації

члени: Владики Мудрий, Майкович, Даниляк
завдання: допильнувати здійснення синодальних рішень про семінарійну й академічну формацію священиків.

11) Комісія фінансів і бюджетів

члени: Владики Гузар, Сулик, Бздель, Мартиняк, Лостен, Медвіт
завдання: приготувати бюджет на підставі потреб синодальних комісій, прийняти напрямні для придбання фондів («Андріїв гріш»)

12) Комісія Ювілею 2000 року

члени: Владики Хома, Лостен, Гринчишин, Гбур
завдання: зорганізувати комітет УГКЦ Ювілею 2000 року, брати участь у працях центрального римського комітету.

13) Комісія молоді

члени: Владики Стасюк, Білик, Медвіт, Сорока
завдання: допильнувати здійснення синодальних рішень про справи молоді.

14) Секретаріят Патріяршого Собору

член: Владика Гбур
завдання: Координувати співпрацю Секретаріяту Собору з Владиками.

15) Секретаріят Синоду

член: Владика Ґбур
завдання: доглядати виконання рішень Синоду, координувати зв’язок з Єпископами, приготовляти програму синодальних нарад.

16) Комісія територій нових єпархій

члени: Владики Гузар, Сулик, Бздель, Мартиняк, Лостен, Кривий, Колтун і три каноністи: Владики Паска, Даниляк, Мудрий
завдання: вивчити питання територій нових єпархій.

  1. Синод Єпископів поручає Секретаріятові Синоду запропонувати двох протоколярних секретарів до наступного засідання Постійного Синоду, яке відбудеться 2 січня 1997 року, для затвердження на час до наступного Синоду.
  2. Секретар Синоду Єпископів братиме участь у засіданнях Постійного Синоду, він може займати слово в дискусії, але не має права голосу.
  3. Синод Єпископів плянує послати представників нашої Церкви на міжнародні зустрічі:

1) Екуменічна зустріч у Граці, Австрія, 23- 29 червня 1997 р. Делегація УГКЦ: Владики Гузар і Колтун, по одному священикові, монахові й мирянинові та двох делегатів Білоруської Греко-Католицької Церкви.

2) Євхаристійний конгрес у Вроцлаві, Польща, 25 травня-3 червня 1997 року.

3) 50-річчя «Акції Вісла», Польща (дату ще не проголошено). 5 Владик зголосили свою участь.

4) Світовий з’їзд молоді у Парижі, Франція, 19-24 серпня 1997 р.

5) Синод Європейських Єпископів (мабуть 1998 p.).

6) Ювілей поселення українців у Бразилії, 25-26 жовтня 1997 р.

  1. Владики прийняли пропозицію глибше вивчити питання Закарпаття і почати заходи у Римі (написати листа до Святішого Отця, долучивши відповідний меморандум). Рівно ж постановлено знайти спосіб, щоб Синод Єпископів звернувся до народу Закарпаття у формі, яка б нікого не образила, але яка, водночас, стала б в обороні тих, права яких не пошановано.
  2. Отці Синоду поручили Владиці Колтунові зорганізувати відповідну комісію, яка вставлятиметься перед урядом України, щоб УГКЦ повернути те, що було їй пограбоване. Синод зобов’язався підтримати Владику в цих намірах.
  3. Синод повторює своє рішення продовжувати усильні змагання за визнання патріярхату нашої Церкви.

Ці рішення і постанови стають правосильними з днем 1 січня 1997 року і з того дня обов’язують всіх владик, священиків, ченців, черниць і вірних Помісної Української Греко-Католицької Церкви в Україні й на поселеннях.

Благодать Господа нашого Ісуса Христа і любов Бога і Отця, і причастя Святого Духа нехай буде з усіма нами.

Збережена мова оригіналу.

+ Любомир Гузар
Єпископ-Помічник Глави Української Греко-Католицької Церкви

Дано у Львові, 31 грудня 1996 року
при Архикатедральному Соборі святого Юра

Поділитися: