Року Божого 2022-го: Церква і новий етап російської війни проти України

Церква в законодавчих, ба більше, у ментальних умовах України є природним членом громадянського суспільства, а не (семі) державною інституцією, хоча й не всі Церкви та релігійні організації приймають ці координати реальності. Одні впродовж останніх 30 років розуміли їх як шанс вільно проповідувати Слово Боже, другі – як зазіхання на свої претензії монополізувати релігійне поле. І ті, і ті діяли, виходячи зі своїх засад: одні підтримували свободу та демократію, другі висловлювали претензії на «право» бути привілейованим партнером, а фактично агентом політичної влади, навіть окупаційної, як це сталося зі структурами УПЦ московського патріархату в окупованому росією Криму та окупованих нею ж районах Донецької та Луганської областей.

Напад росії 24 лютого 2022 року для вірних Церков і церковних лідерів став ще одним іспитом. Для лідерів – навіть більшим, бо деякі з них досі також уникали визнання російської агресії проти України. У цьому тексті мовитиметься про позиції щодо російської агресії Православних і Католицьких Церков. Відповідні позиції протестантських конфесій, а також вірних інших релігій заслуговують на те, щоби бути розглянутими в окремих текстах.

Свіжий номер

2-3 (490) 2022 Обкладинка для сайту