Наприклад, французький філософ і психолог Жіль Дельоз услід за Фрідріхом Ніцше звинуватив апостола Павла в тому, що той заклав у основу християнства ідею про те, що Христос прийняв смерть за гріхи людей і що Голготська жертва принесла всім людям прощення за гріхи всього світу. Він пише у праці «Ніцше» (1965 р.), що людство не потребує прощення Бога і тому прагне Його позбутись. Від часів Реформації, коли смерть Бога стає внутрішньою справою людини, на переконання Дельоза, розвиток пішов у напрямку чіткого усвідомлення людиною того, що вбивство Бога їй потрібне задля того, аби стати на Його місце, замінити релігію мораллю, а християнські цінності людськими. І за мету обрати свободу, прогрес і культуру. Чим це обернулося, відомо: дегуманізацією людської сутності, руйнацією суспільних та родинних зв’язків, відчуженням від природи, зрештою, перетворенням людини на раба своєї плоті, що згодом породило одну з постмодерних технологій шизоаналізу, пов’язану з поняттям «тіла без органів».
Повністю статтю читайте в друкованій версії журналу
