Ще не все пропало

Дня 30 квітня 1967 в воскресну неділю, в Катедрі св. Петра в Римі на грoбi св. Йосафата, їх Блаженство Верховний Архиєпископ і Кардинал Йосиф Сліпий, в співслуженні Впреосв. Митрополита Максима Германюка з Канади, та численних священиків, відслужив торжественну св. воскресну Літургію. По відчитанні св. Євангелія, їх Блаженство Кир Йосиф виголосив воскресний привіт для українського народу. Зміст воскресного привіту їх Блаженства Кир Йосифа в цілості надрукували «Вісті з Риму» ч.5 з 15 травня 1967.·Прикро, що до тепер жодна світська ані католицька газета в ЗДА не уважала за вказане надрукувати зміст, цього привіту, який має велике значення, створює благословенні можливості і зроджує багато доброї надії на покращання внутрішнього нашого церковного життя, чого так дуже бажають всі, хто любить свій народ та свою рідну Українську Католицьку Церкву.

Великий проповідник, відправляючи воскресну св. Літургію на гробі св. Йосафата, в його столітну річницю канонізації, зачерпнув думки з його життя, мук, смерти за єдність, так дуже потрібну нині нашому народові і нашій Українській Католицькій Церкві і кличе до нас всіх «Мир, згода, любов та єдність, зготують правду, що ЩЕ НЕ ВСЕ ПРОПАЛО, а навпаки, перед нами відкриваються пляни великого будівництва».

Які цінні думки воскресного привіту їх Блаженства Верховного Архиєпископа Кардинала Йосифа Сліпого! Як багато надії та радости внесли вони в зболілі душі нашого народу так на рідній землі як на еміграції !

«Чого ж вичікує увесь наш український народ від цьогорічного Великодня? Здається, що з нами тиснеться кождому на уста та сама відповідь і те саме молитовне бажання: МИР і ЄДНІСТЬ! Цікаве і впадаюче кождому в око і в увагу, що першим словом, яким Христос відізвався до Апостолів по свойому воскресению було: МИР ВАМ! Він, як життєдавець приносить для людини на землі, після всіх страстей, поконання всіх ворогів, якнайважнішу умовину життя – спокій, освободження від всякого страху, навіть від смерти, поєднання з Богом, відпущення гріхів, поєднання з своїми ближніми, щоби обняли друг друга, поєднання всіх народів і запевнення остаточного, блаженного і ненарушимого нічим спокою на небесах. Ані багатсва, ані майно, ані слава, ані амбіції не є в силі осягнути цього, бо вони кладуть в серце якусь більшу ніж недостаток і неповодження ЖАЖДУ, що жене його щораз дальше в ненаситність і безмірність, створює настрої безоглядности і сварів, що роз’їдають суспільство. А цей гін опановує наше життя тепер більше ніж коли-небудь, перше вмотує його в клопоти і ненависть, в пусті спори, в яких він хоч-не-хоч мусить оглянутися за точкою опору і стриму, а його може найти тільки в Христі. Бо все те, за чим він так завзято рветься, проминаюче і не суттєве, хоч здавалося б не раз цінне, не насичує душі: «Яка користь, коли він здобуде весь світ, а свою душу погубить» /Мт.16.26./·І той українець, що стоїть нині в бою на фронті на Сході, і кождий інший на своїй стійці, обезсилений і знеможений підносить очі до Христа, що одинокий може дати те, чого він прагне: МИР ВАМ! Бо справді тільки Христос на нашому розбурханому життєвому морю може принести спрагнений мир і спокій·

Як другий такий замітний момент в цьому пасхальному часі – є зміна душевного, психічного настрою. Ви знаєте, як то порозбігалися були Апостоли, які то вони були перелякані терором товпи і катів,як пригнітали їх насміхи, кпини і зневаження Христа під хрестом: «Коли Ти Син Божий, зійди з хреста». Як вони всі були душевно і тілесно прибиті і розбиті, а коли Христос воскрес, коли рознеслася перша відомість про це від жертвенних Мироносиць і коли самі впевнились про те, ціла громада, всі прихильники й неприхильники заворушились, бо сталося щось нове, нечуване щось, що розвіває страх і боязнь, щось, що не тільки усуває сором, але і навпаки ободрює до визнання віри у Воскресшого Христа, словом, створилася нова атмосфера. Все понижуюче і розторощуюче минулося: «Дерзайте, аз побідих мір». Те, що сказав колись Христос, здійснюється впродовж віків і здійснюється нині серед нашого народу. Воскресения Христове приносить і нашому народові і нашій Церкві по цілій землі мир і спокій, поєднання, злуку і скоординовання всіх творчих сил: зміну захмареного виднокруга та нові перспективи на світле майбутнє. ЩЕ НЕ ВСЕ ПРОПАЛО, а навпаки, перед нами відкриваються пляни великого будівництва. Але мир з Богом мусить дати свободу віри і совісти, а вона певно знищить безбожництво, усуне всі распрі, негодування і непорозуміння. Бо Христовий мир-спокій не означає бездільності, навпаки, це новий почин, кипуча, праця не проливу крови, грози, ЖАЖДИ і ненависти та сварів, але будова Христового царства серед українського народу. Нехай отже з тим Празником празників по цілій землі, де б’ється українське серце, злине Христовий спокій і мир, а з другого боку, нехай зникне в ньому все, що розкладає і нищить нас, і то як роса на сонці…»

Для наших читачів ми навели найважніші думки з воскресного привіту їх Блаженства Верховного Архиєпископа та Кардинала Йосифа Сліпого, виголошеного для українського народу підчас торжественної воскресної св. Літургії дня 30 квітня 1967 в Катедрі св. Петра в Римі.

Як дуже наш український народ, наша Українська Католицька Церква потребують привернення молитовного душевного спокою, для вірного почитания Бога! Де нема спокою в душах, в житті народу, в житті Церкви, там нема Бога! Там помножує своє царство диявол і всі його злочини!

Чи розуміємо ми всі українці черговий заклик до нас нашого Первоієрарха Блаженнішого Кир Йосифа з нагоди минулих свят Воскресения Христа! Чи знайдемо в собі духову силу крушити закаменілі серця, чи знайдемо добру волю обняти брат брата! ЩЕ НЕ ВСЕ ПРОПАЛО кличе до нас наш Владика мученик Ісповідник! Любов, прощення, правдива віра мають силу переносити гори! Чи пам’ятаємо про правду, що один з розбійників на Голготі ніяк не хотів навернутися, так як зробив другий розбійник Дісмас, та помимо того Христос Воскрес без нього, та переконав всіх, що Він є ПРАВДОЮ, а правда все побідити мусить, і тому радіймо на згадку «Що не все пропало», а навпаки перед нами відкриваються пляни великого будівництва. Молімо Бога, щоби заклик Воскресного привіту їх Блаженства Верховного Архиепископа нашого і Кардинала,Кир Йосифа Сліпого,до згоди,до єдности, виявив себе в повноті діл всіх нас,в кого ще б’ється щире українське серце, і не загинула віра в Бога, в відвічальність нашу перед Ним, за наші діла!..

Leave a Reply

Your email address will not be published. Required fields are marked *

You may use these HTML tags and attributes: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>