Що було причиною, що смерть принцеси Діяни і Мати Тереси зворушила серця цілого світу?

Коли взяти до уваги ситуацію, яка зараз існує у цілому світі, де панує матеріялістичний підхід, не в колишньому комуно-атеїстичному значенні, а радше капіталістичному, де здається, що майже зовсім завмирають моральні — духовні вартості. У цей же сам час, смерть принцеси Діяни виявила зовсім інший, унікальний феномен, — великого жалю, глибокого співчуття і смутку. Коли ж ідеться про смерть Мати Тереси, то це сподіваний і зовсім закономірний процес, жаль за втратою людини великого серця, любови до людини і Бога, хоч і він не менш багатомовний.

Знайти правильну і незаперечну відповідь на поставлене, у заголовку статті, питання не є легко, а зокрема, коли ідеться про принцесу Діяну. Коли ж ідеться про Мати Тересу, то тут легше і без великих труднощів, можна дати відповідь. Як вже вище сказано, що по відношенні Мати Тереси, це нормально-закономірний процес. Мати Тереса, яка віддала ціле своє багатотрудове життя служінню бідним, упослідженим, покривдженим, служила потребуючим, — служила Христовій Церкві.

Але, що було причиною у випадку смерти Діяни, яка викликала таку непередбачену широко спонтанну реакцію. Це можна назвати своєрідним стихійним виявом, чого не можна було зупинити. Ця своєрідна стихія виявилась не тільки на терені Англії і самому Лондоні, але у цілому світі. Це була подія, подібної якої історія ще до тепер не занотувала.

Можна б сказати, що причиною такої спонтанної реакції був трагізм її смерти. Але коли взяти до уваги, що трагічних випадків, де несподівано відходять багато людських життів, трапляється більше. Тут можна згадати нещодавні події у Єрусалимі, чи стихійні випадки повені у Польщі, Чехії, Німеччині і навіть в Україні, чи землетруси, під час яких гине багато людей і не було такого спонтанного вияву широкої жалоби, як смерть Діяни.

Звичайно, маєстат смерти все діяв, діє і буде діяти на кожну людину віруючу і невіруючу зворушливо із реторичним питанням на устах — чому так рано, чому тепер, чому, чому? Ми є безпосередніми свідками, як трагічна смерть Діяни сколихнула почування людей цілого світа. Це була подія, яка немає порівняння, чи подібних паралель. І знову виринає перед нами питання, в чому суть, що через тиждень перед Кенсінґтон палатою, де жила Діяна, тисячі людей склали гору цвітів з різноманітним текстом глибоких співчуттів. Ні більше, ні менше Діяна ожила серед мільйонів людських сердець, як ніколи за життя. Все це сталось стихійно і непередбачено так само, як несподівано трагічно обірвалось Діяни повне розквіту життя. На цю останну подію несподіваної смерти нам дає відповідь Христова Церква — ніхто не знає ні дня, ні години, коли Всевишній Господь покличе стати перед його справедливим Маєстатом. Всі свідомі, віруючі і невіруючі, незаперечної істини, що людське життя на землі є дочасним. Ніхто не може втікти, чи викупитись від смерти. Віруючі вірять, що смерть це є тільки тією переходовою точкою від дочасности до вічности. А невіруючі, що на смерті є кінець. Безперечно Діяна належала до віруючих, але чи була вона приготована, щоб стати перед праведним престолом Всевишнього Господа Бога?..

І далі шукаючи відповіді на поставлене питання, що було причиною такого спонтанно-стихійного зворушення широких кол людей, що так глибоко уболівали за втратою Діяни? Чи була, крім вже згаданої несподіваної трагічної смерти її особлива природня краса? Але ж знаємо, що є чи мало красивих жінок, але подібного не осягають, що осягнула Діяна. Чи може було причиною те, що оберталась у королівському колі англійської монархії? Є поширена опінія, що мовляв з Діяни зробили ікону? Є для цього багато познак, що вона стала іконою. Але при цьому варто на хвилину призадуматись, чи є така людина, чи навіть група людей, щоб могла створити таку спонтанну стихійність? Мабуть буде тяжко вказати пальцем на цю людину, чи групу людей. І тут ми приходимо до одного, правда не остаточного заключення, що в цьому була надприродна сила, а цею силою був Божий палець, воля Божа.

Не без причини поставлено біля смерти Діяни смерть Мати Тереси. Звичайно тут не може бути жодного порівнання, бо ж це дві різні величини. 87-річна Мати Тереса з Скоп’є — Македонія, відома у цілому світі. Все своє багатотруднеє життя віддала з любов’ю для бездомних дітей — сиріт, урятувавши багато людських життів, допомагала убогим і покривдженним, допомагала і потішала смертельно хворих. Жила справді євангельським життям, була справді апостолом Христового вчення і серед моря мусульман ставила тверді основи Христової Церкви. За це її шанував, визнавав і допомагав також мусульманський і гіндуський світ, за це її нагороджували особливими відзначеннями. На всі ці відзначення і нагороди Мати Тереса відповідала — я неварта цього, це для дітей-сиріт, голодних, бідних, хворих, потребуючих і вмираючих. Вона також сказала — бідні не потребують співчуття, вони потребують любови. Так Мати Тереса була любов. Слід тільки підкреслити, що Любов, це основна Божа Заповідь, на Любові спочиває Христова Церква. Ісус Христос з любови до нас був на хресті розп’ятий для нашого спасіння. Мати Тереса почула вістку про смерть Діяни, що трагічно загинула 31 серпня 1997 р. на 37 році життя, сказала, що буде молитись за спокій її душі. Мати Тереса, яка заложила жіночий монаший чин, який зріс до 1800 монахинь, у перед день похорону Діяни, у п’ятницю, 5 вересня 1997 р. перенеслась у Божі засвіти, щоб зустріти Діяну з любов’ю у Божих хоромах.

З повищого ми бачимо, що тут немає і не може бути порівняння Діяни з Мати Тересою, але спільним для Діяни і Мати Тереси була Любов до ближнього, до сиріт, бідних і потребуючих. У Мати Тереси ось ця Любов світила, а у Діяни були тільки проблески, які не мали часу розвинутись. Мабуть не без причини свою коротку і глибоку вдумливу промову над домовиною Діяни прем’єр-міністер Тоні Блейр закінчив словами з послання ап. Павла до Корінтян (13, 1-3).

Якби я говорив мовами людськими й ангельськими, але не мав любови, к був би немов мідь бреняча або кимвал звучний. 2. Якби я мав дар пророцтва і відав усі тайни й усе знання, і якби я мав усю віру, щоб і гори переставляти, але не мав любови, я був би — ніщо. 3. І якби я роздав бідним усе, що маю, та якби віддав моє тіло на спалення, але не мав любови, то я не мав би жадної користи.

Нашою відповіддю на поставлене питання, що причиною стихійного, зворушення людських сердець з приводу смерти Діяни, були крім вище названих феноменів, визначальними були ось ці виразні проблески Любови. Цей факт нас переконує, що сучасне людство є здібне побачити і належно оцінити духовно-моральні вартості, що наглядно виявилось з приводу трагічної смерти принцеси Діяни і унікальної Мати Тереси. Любов, що є основою основ Христової Церкви і всього людства, яка посідає необмежену силу.

В обидвох випадках смерти і похоронів принцеси Діяни і Мати Тереси в особливий спосіб підкреслено, наголошено і гарно оцінено глибоко людські елементи відданого служіння не для абстрактних, невловимих ідей, але для тих найбідніших серед бідних, що часто повторялось під час промов у час похоронів Мати Тереси у Калькуті — Індія. І цих найбідніших серед бідних було показано під час похоронів, які складали свої подячні дари для Мати Тереси.

Під час похоронів виявлено велику вдячність служінню для бідних, а що важливіше, що цей феномен був виявлений з відданням повного признання державними мужами і тими, що в житті ніколи бідними не були і не знають що це означає бути голодним і бездомним. Треба радіти, що Божа Заповідь Любов, ось це люби ближнього твого, як саме самого, мають цю непереможну силу, якої не можна нічим замінити. Це нам тільки підказує творити з любов’ю добрі діла на славу Божу і добро людства.

М. Г.