Дозволю собі припустити, що визнання цього зібрання справді Всеправославним Собором, чи його першою сесією, всіма Церквами може справді відкрити в наступні роки шлях до усунення всіх проблем та плідного пошуку Православною Церквою відповідей (у тому числі й на «українське питання») на виклики сучасності. Якщо ж цього не станеться, це відкине цілу православну спільноту на кілька десятиліть назад і тільки поглибить внутрішні протиріччя, посилить самоізоляцію помісних Церков, помножить і без того чималу кількість проблем. Тож як до, так і після зустрічі на Криті для помісних Православних Церков ключовим питанням залишається те, чи вони справді здатні бути єдиною Церквою, про яку йдеться у сповідуваному ними Символі віри.
Повністю матеріал читайте в друкованому журналі.
