Шановні колеги по перу!

Напередодні історичного другого з’їзду Української Республіканської Партії надсилаємо Вам збірку матеріялів теоретичної конференції з питань ідеології і тактики УРП на сучасному етапі. Очевидцям важливого ідеологічного форуму республіканців стало зрозуміло, що на з’їзді в червні місяці цього року 3 новою силою спалахне полум’я дискусії навколо ідеологічних аспектів діяльности нашої партії, скрупульозно аналізуватиметься кожний тактичний крок. Думаємо, що Вам не зашкодить вникнути в суть проблем, які вирішуватиме з’їзд.

Заодно хочемо зав’язати тісні контакти з якомога більшим числом українських видань в діяспорі, але, на жаль, не маємо повних адрес творчих газетярських колективів ні в США, ні в Австралії, ні в Франції та інших країнах світу. І це з-за умови, що наша газета розповсюджується на усі терени Малої і Великої України. Через прес аташе посольства Канади в Москві нам вдалося роздобути адреси україномовних видань в країні «кленового листочка». І на сьогоднішній день тільки з ними ми можемо підтримувати справжні ділові стосунки, обмін інформацією. Як не прикро, але ми технічно не спроможні надавати нашим українським редакціям в діяспорі масу матеріялів інформативного характеру, публіцистичні роздуми, оперативні статті на злобу дня. А Ваші газети «старіють», поки дійдуть до галицького адресата. Однак, обмінюватись газетами за будь-яких несприятливих умов вкрай необхідно. І ще одне. Якщо у Вас є зайва література, то надсилайте нам, тут кожна прочитана книжка нагадує людям — чиїх батьків вони діти. Адже від «революції в умах» залежить, підніметься чи ні наш народ з колін. Та й не тільки.

З травня місяця цьогорічний об’єм «Соборности» складатиме 16 сторінок. Однак, через дефіцит паперу, матеріяльні труднощі нас можуть очікувати всілякі неприємні сюрпризи. Якби була змога, ми вже влітку цього року включилися б у підписну кампанію, зареєстрували б індекс, а не діяли стихійно через контактні адреси осередків УРП по цілій Україні.

Як бачите, проблем у нас багато. Я вже не кажу про «золотий фонд» кожної редакції — журналістів. Скоро буде рік, як я наодинці випускаю міжрегіональний вісник. А це, повірте, нелегко і не може не впливати на здоров’я. Можу працювати тільки тому, що газета «Соборність» з перших номерів завоювала авторитет у читача і сьогодні мене буквально засипають матеріялами, як з рогу достатку. Що таке «голодний пайок» на журналістичному столі, — мені зараз невідомо. Тому й зважився видавати «Соборність» на 16 сторінках аби не розгубити автуру в усіх кінцях України. Біографія газети говорить сама за себе.

Далі, в кожному номері «Соборности» пляную вести «дайджест діяспори», десь приблизно на 4 сторінки. Тому надзвичайно зацікавлений робити рекляму Вашим виданням у себе на Батьківщині. Маю чимало цікавих задумок, але не спроможний їх втілити наяву. Для цього потрібні переговори з діловими людьми та зацікавленими установами. Усі мої задумки стосуються виключно газетярської справи. Слово — це зброя, яка лякає ворога лише тоді, якщо вона в умілих руках.

На цьому закінчую лист.

З правдивою пошаною і великою любов’ю до багатостраждальної України

Вячеслав Цвєтков
29.04.1991 р.

* * *

Дорогі українці греко-католики. Пише до Вас Володимир Крутовський із Білявинець, що на Тернопільщині, село, в якому народилася славетна українська співачка Соломія Крушельницька. Мені 14 років. Наша родина греко-католицька. На жаль, на Україні, що довгі роки перебуває під тяжким ярмом совітської імперії, важко придбати якусь релігійну літературу, а тим більше періодичні видання Української Греко-католицької Церкви. Я дуже хотів би дізнатися про життя українців греко-католиків на Україні та в діяспорі.

Тому в мене до Вас є дуже велике прохання, якщо можете, то вишліть мені український греко-католицький журнал «Патріярхат».

Заздалегідь Вам вдячний за Ваш нелегкий труд. Я буду завжди молитися, щоб Всемогучий хоронив Вас від усякого зла.

З великою пошаною до Вас —

Володимир Крутовський

* * *

Пишу до Вас, схвильований знайомством із Вашим часописом «Патріярхат». Буквально вчора мені пощастило тримати його в руках (березневе число ц.р.). Я ніколи не підозрівав, що на Заході велична ідея Кардинала Йосифа — ідея Українського Патріярхату має такого прекрасного речника. Дві з половиною сотні чисел часопису несуть свою солідну лепту у поширення і зміцнення думки про Патріярхат у широких верствах нашої громадськости особливо тепер, коли з поворотом Блаженнішого в Україну головне заперечення Ватикану — відсутність місця перебування Патріярха на батьківщині — відпала. Дуже добре, що Ви маєте змогу вільно надсилати журнал в Україну, адже парафії УГКЦ потребують духовної зброї у двобої з інспірованою ворогами нашого народу боротьбі в Галичині.

Зрештою деякі «батюшки» тут настільки втратили сором, що навіть не вважали за потрібне переходити із РПЦ в УАПЦ (за станом на 1 квітня 1991 р. на Львівщині було 240 громад РПЦ-УПЦ проти 1010 УГКЦ і біля 450 УАПЦ).

Я був би дуже вдячний, коли це, звичайно, можливо, отримати хоча б кілька чисел часопису, бо з релігійною літературою у нас далі існує голод.

«Кірхе унд Байбл» розповсюдило багато Біблій, катехизмів і колядників, але з періодикою справа стоїть зле. Наприклад, про газету «З нами Бог» я читав лише в пресі.

Коли б вдалося отримати Ваш часопис, то зобов’язуюсь після прочитання передати його в рідне село на Тернопільщині, де зараз йде велика міжконфесійна війна.

З повагою Василь Зіньків,
Парафія церкви св. Анни
05.91 у Львові

* * *

Слава Ісусу Христу!

Щиру подяку і молитву за Вас, Вельмишановна Редакціє журналу «Патріярхат» і Вам, Дорогий Володимире Пушкар, складає Українська греко-католицька Духовна Семінарія у Львові в особі питомця семінарії Василя Кривецького.

Ваш журнал, який містить цікаві публікації із життя нашої многостраждальної, освяченої кров’ю, святої Католицької Церкви, допомагає глибше пізнати правди Божої науки, проповідувані єдиною правдивою Церквою… Хотілось би більше знати із Ваших публікацій про життя наших святих…

Слава Ісусу Христу!

Василь Кривецький

* * *

Івано-Франківськ, 3.1.91 р.

Слава Ісусу Христу!

Дорогі працівники католицького журналу «Патріярхат»!

Шле привіт Вам з далекої України сім’я Маланюків з міста Івано-Франківська, колишнього Станиславова.

Ваш журнал за вересень місяць випадково мені дали переглянути, і він мене дуже зворушив, аж до сліз, а особливо титульна сторінка журналу, коли я побачила наших єпископів, а особливо єпископа Павла Василика, разом з нашим Митрополитом Любачівським і Папою Римським.

Це для нашої сім’ї велика радість, що ми дочекалися бачити наше духовенство на волі. Адже 44 роки наша греко-католицька віра була загнана в підпілля. Богослуження відбувалися по лісах, полях, у хатах. На нас робили поліцейські засідки, цькували псів, але ми не схитнулися, ми вистояли з нашим духовенством і дочекалися свободи.

Тому ми так радісно-зворушливо приймаємо несподівану нам новину. В нас до Вас є дуже велике прохання, якщо це можливо, щоб ми діставали Ваш журнал «Патріярхат», а, може, його можна в нас передплатити, ми не знаємо, тому ми звертаємось до Вас, дорога редакціє. З нетерпінням будемо чекати від Вас вістки.

Слава Ісусу Христу!

Надія Маланюк

* * *

Слава Ісусу Христу!

Вельмишановний Пане Володимире!

Отримав черговий номер «Патріярхату» (ч. 6) і тільки побіжно перегорнув сторінки, бо час і обставини на більше не позволяють. Ви знаєте, що в нас робиться і як нелегко, хоч — наші політичні проблеми перевели у конфесійні, зробивши з того свою державну брудну політику. На жаль, суспільство наше деградоване системою і бестіяльськи навчене приспособлятися і виживати. По наших конфесійних справах Ви найкраще можете визначити стан нашої політики і як ми мало значимо і як небагато можемо.

На сьогоднішній день маємо різні стани в підсовітських республіках, вже декляруємо незалежність, але все це з політичного боку жалюгідне, а з практичного — з допусту держави і її органів.

Ваш журнал надзвичайно в нас подобається, і я не можу ні одного числа в себе мати. Все йде далі і робить корисну роботу.

Вас просять о пронумерату сестри-черниці, яких адресу подаю нижче на окремій картці.

Кланяюсь Вам особисто і у Вашому імені чесній редакції, громаді і українському поспільству. Завжди Ваш

З. Красівський

* * *

Слава Ісусу Христу!

Шановні!

Складаю щиру подяку за травневе число «Патріярхату», що є вдалим і цінним, головно з огляду на добре висвітлення погляду повернення нашого Патріярха на рідну землю. Журнал складає в цілому багатий збір інформацій, викладених легким, доступним письмом. Правда, хочеться більше доброї богословії на його сторінках… Маю надію на дальші номери «Патріярхату».

З повагою і любов’ю во Христі

о. Роман Войцихівський

* * *

… З радістю хочу Вас повідомити, що отримав всі п’ять чисел «Патріярхату» за цей рік. Слава Богу, я радий, що пожертвування віруючих на видання журналу та пересилку його на Україну не скінчені. З великою насолодою читаємо дуже змістовні, злободенні та історичні статті і дуже вдячні Вам за чудове вікно в наш край…

З глибокою повагою і любов’ю

Калинюк Анатолій — Яремче

* * *

Я навчаюсь у львівській духовній греко-католицькій семінарії і бачив у семінаристів Ваш журнал «Патріярхат». Він мені дуже подобався, я хотів би його у Вас передплатити, а, на жаль, у мене немає валюти. Я буду дуже вдячний Вам, якщо буду получати від Вас цей журнал. Прошу Вас, не відмовте мого прохання, я буду щиро молитися за Вас, щоб на дальше Ви могли допомагати нашому народові піднести духовну культуру на нашій рідній і благословенній Україні.

Нехай хоронить Вас Бог і оберігає на довгі літа.

Ставян Роман Володимирович

* * *

… Цей номер журналу за червень цього року я перечитав від першої до останньої сторінки. Так як я навчаюсь в Духовній семінарії — львівської греко-католицької, — то Ваш журнал багато в чому мені допомагає. Ще раз від всього серця дякую Вам за пересилку і з великим нетерпінням буду очікувати наступного числа.

З великою повагою і християнським привітом до Вас всіх

Орест Михайлюк

Leave a Reply

Your email address will not be published. Required fields are marked *

You may use these HTML tags and attributes: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>