Не злість, не критики сліпа завзятість,—
У нас жура — майбутній Церкви стан;
Нема любови — здавна щезла святість —
Хто ж завдає її так много ран?
Свої таки! З них деякі в коронах;
В них спільних дум, ідей нема — не ждіть,
Бо «Патріярх» їм — схизма, заборона,—
Рим дав їм трони та звелів — «служіть!»
Терпить обиду Зверхник, сильний духом.
Для них він хто? — «Блаженніший Отець»…
Невдячні, майте честь і трохи скрухи!
Він — Патріярх ваш, Мученик, Святець!!!
Навчіться власну шанувати владу
І виполіть з сердець лукавства гріх;
Непослух ваш іде на явну зраду,
На втіху ворогам, під саркастичний сміх.
Прокиньтеся зі сну рабів незрячих,
В з’єднанні домагайтесь давніх прав,
Щоб по зусиллях, довгих літ невдачі
Патріярхат звершився, не пропав!
Філядельфія, 26 листопада 1983 р.
