Шлях до національного маніфесту: Греко-Католицька Церква і українське відродження в Галичині

А ще на цьому Соборі вирішили заснувати історичне, просвітницьке і господарське товариства, займатися охороною історичних пам’яток, розвивати шкільництво, видати популярний посібник з руської, тобто української історії тощо. Тоді ж були обрані національні символи з доби Галицько-Волинського князівства. За герб взяли золотого лева на лазурному полі, а прапор склали з кольорів герба – синього і жовтого. Враховуючи те, що Головна Руська Рада складалася переважно із духовенства, а за її «лаштунками» стояв митрополит Михайло Левицький, можна з упевненістю сказати, що біля джерел нашого державного прапора була Українська Греко-Католицька Церква.

Батьком української державності часто називають Богдана Хмельницького, чия квазідержава стала першим українським політичним утворенням з часів занепаду Галицько-Волинської держави – офіційно Королівства Русі. За це більшість українців готові пробачити гетьману і союз із татарами, і криваву смуту, і об’єднання з Москвою. Дійсно, саме завдяки козакам на картах Європи з’явилося слово «Україна». Але не слід забувати, що козацька держава займала відносно невелику територію. Приєднання Галичини до української національної ідеї, той факт, що галичани усвідомили себе саме частиною «руського» народу, зробило проект «Україна» ще більш значущим і амбіційним, аніж можна було сподіватися. І сталося це завдяки греко-католицьким священикам та єпископам, які дбали про свій народ.

Повністю статтю читайте у паперовій версії журналу