Шлях до національного маніфесту: Греко-Католицька Церква і українське відродження в Галичині

В історії таке буває, коли якийсь народ, добровільно чи не дуже, стає частиною національного проекту іншого народу. Як, приміром, шотландці стали частиною Великої Британії на відміну від ірландців чи американців. Сучасна французька нація складається із колишніх провансальців, бургундців, аквітанців, бретонців – різних народів, які не весь час пов’язували свою долю з Парижем. Італійці, які утворилися із суміші давніх римлян, візантійцівгреків, готів, вандалів, лангобардів, норманів і ще багато кого, лише в середині ХІХ століття об’єдналися в єдину країну і обрали єдину мову. Так само в Німеччині відносно пізно визріла ідея того, що баварці, саксонці, пруси, шваби та інші мають бути передусім німцями. До речі, у викреслених зараз із німецького гімну словах «Німеччина понад усе» криється перевага ідеї єдиної Німеччини над інтересами кожного окремого князівства.

Тож немає нічого дивного в тому, що поляки, які мріяли про своє національне відродження, намагалися долучити нас до свого національного проекту.

 Повністю матеріал читайте у друкованій версії журналу.