«Слава Вселенної»

пенсіонований працівник Міністерства юстиції США,де працював як дослідник Відділу довкілля і природних ресурсів, Голова Українського Патріярхального Товариства 

У цій статті мовитиметься про книгу The Glory of the Cosmos: A Catholic Approach to the Natural World. Edited by Thomas Storck. Waterloo, Ontario: Arouca Press, 2020. 152 pages. ISBN 978-1-989905-26-5 (paperback).

Із огляду на 150-річчя від дня народження Лесі Українки (25 лютого 2021 р.) українці знову отримали стимул обміркувати своє ставлення до довкілля, адже однією з головних тем її найвідомішого твору «Лісова пісня» (1911 р.) є ставлення людини до природи. Тут мовиться не просто про народні вірування у русалок і лісовиків чи поганські тлумачення божественної всеприсутності. Контраст між тим, як Лукаш робить березову сопілку і спробою зрубати березу, символізує два протилежні підходи до природи: любов, шанобливе використання і бездумне знищення.

Протистояння двох згаданих підходів є головною темою книги «Слава Вселенної». У цій збірці вісім католицьких мислителів досліджують богословські обґрунтування, а також деякі практичні виміри вчення Церкви про природне довкілля. Отже, редактор видання Томас Сторк подає від себе вступ і нариси про відповідні місця католицького Катехизму, як також про енцикліку Папи Франциска «Laudato si’» (2015 р.). Отець Едмунд Вальдштайн із цистерціянського абатства Святого Хреста (Heiligenkreuz) біля Відня подає філософські основи шляхом протиставлення вчень Арістотеля і Декарта. Натомість Сюзан Вальдштайн критикує неодарвіністське нехтування природною єрархією і пропонує нову концепцію природничої науки, яка враховує ідеї швейцарського зоолога Адольфа Портмана. Крістофер Шеннон розглядає взаємозв’язок між природою та «культурою» у «Листах з озера Комо» Романо Ґвардіні. Крістофер Цендер аналізує відповідні духовні джерела, особливо книгу Буття, а Девід Клейтон пов’язує числові матриці всесвіту з божественною красою. У розділі під назвою «Брат Вовк чи Робо-Пес» Майкл-Гектор Сторк піддає критиці сучасну фізику, хімію і біологічну науку з точки зору філософії томізму; його спостереження стосуються, зокрема, сучасної робототехніки. Звернувшись до іншої сфери теперішньої науки і технології, Пітер Квасневський робить критичний огляд етики генетично модифікованих організмів. Його текст із роздумами про Арістотеля і Декарта, а також про святого Тому Аквінського, Ляйбніца і Гайдеґґера завершує книгу.

Повністю статтю читайте у паперовому варіанті.

Також можна придбати електронний варіант нашого видання.

Свіжий номер

4 (491) 2022 OBKLADYNKA_sajt