Слідами тріумфальної подорожі Патірярха Йосифа І в ЗСА

Знаменні промови під час зустрічей з духовенством і мирянами

Приїзд до Філядельфії

В середу, 15-го вересня 1976 p., Патріярх Йосиф пересідав на летовищі Кеннеді в Нью Йорку на літак до Філядельфії. І в Нью Йорку, і у Філядельфії сотні вірних ентузіястично вітали свого Патріярха написами «Вітай Патріярше», «Многая літа нашому Патріярхові». У Філядельфії єп. Лостен, разом з о. М. Федоровичем, впровадили Патріярха до єпископської резиденції, де Патріярх коротко відповів на привітання: «Це третя моя візита до ЗСА (перша у 1968, друга у 1973 — ред.). Цим разом я прийшов до вас в хвилині смутку. Як первоієрарх УКЦеркви і Голова Постійного Синоду єпископів цієї Церкви, я приїхав провожати єпископів, священиків і мирян на похоронних Богослужбах митрополита Амврозія Сенишина. Але, як каже німецька пословиця, кожна хвилина смутку має свою щасливу частину. Я щасливий бути знову з вами, мої вірні, хоч це сталося можливим з приводу жалоби (це натяк на недавну заборону Ватикану приїзду Патріярха на Евхар. Конґрес — ред.). Я користаю з цієї нагоди і пригадую вам, що наша сила в єдності. Будьте собою, льояльні до своєї Помісної Української Католицької Церкви, а тоді всі перешкоди, без огляду звідкіля вони не походили б, ми переборемо. Пізнайте і шануйте права УКЦеркви і бороніть їх всюди. Цей обов’язок однаково відноситься до єпископів, священиків і мирян, бо в цій єдності лежить наша сила».

На традиційних по-похоронних поминках 16 вересня Патріярх Йосиф заохочував єпископів, священиків і вірних до застанови над великим значенням для парохій, манастирів і єпархій Патріярхальної Конституції УКЦеркви. Патріярх підкреслив, що патріярхальна адміністраційна структура Української Церкви є найпевнішою запорукою для збереження Церкви і єдности українського народу, вкінці це означає збереження самого його існування.

Патріярх говорив: «Українську Католицьку Церкву позбавлено легального існування на її матірній території, її змушено зійти до модерних катакомб. Ми, що уникнули переслідування совєтської влади опускаючи нашу батьківщину, не живемо на одній території. Ми розсіяні по континентах світу від Північної Америки до Австралії. Нам грозить асиміляція і денаціоналізація з боку різних сил і ми затратимо свою ідентичність як Церква і нарід, якщо ми не будемо мати центральної церковної адміністрації».

Вечором єпископи і Патріярх говорили про проблеми ПУКЦеркви відносно заходів для визнання Ватиканом її патріярхального устрою. Дехто з цього приводу висловлюється, що ця зустріч є кроком до єдности єпископату, а навіть поширюють поголоску про можливість полагодження конфлікту з єп. Горняком в Англії. Та це поквапні міркування. Не можемо заспокоювати мирян грушами на вербі. Покищо єп. Горняк та йому подібні, своїми зверхниками визнають ватиканських узурпаторів.

Історичні дні у Вашінґтоні

В п’ятницю, 17-го вересня, Патріярх Йосиф відвідав Духовну Семінарію св. Йосафата у Вашінґтоні, разом з єпископом Кир Іваном Прашком, своїм секретарем о. д-ром Іваном Дацьком і Кир Василем Лостеном. Патріярха приймав ректор семінарії о. д-р Василь Макух. Привітальне слово сказав д-р Юрій Старосольський, професор УКУ і Начальний Пластун. Він прийшов зустрічати Патріярха разом з кількома десятками українців, які живуть у Вашінґтоні і околиці та з о. крилош. Степаном Кіржецьким. Ірина Ясінська вручила Патріярхові китицю квітів.

У Вашінґтоні, Патріярх замешкав у семінарії. Там він розмовляв про справи Церкви і Народу з богословами, ректором, духовником о. Марком Дирдою ЧСВВ та з вірними.

Помимо трудів подорожі та похоронних відправ, Патріярх не виявляв втоми.

В суботу рано, 18-го вересня, Патріярх Йосиф відслужив в асисті єп. Прашка і єп. Лостена Патріяршу Божественну Літургію в каплиці Духовної Семінарії. Дияконував Богдан Коцур з Чікаґо, студент останнього року богословії. Співали питомці семінарії. Сестри Служебниці опісля гостили Патріярха сніданком.

Зустріч Патріярха з президентом Фордом

Пополудні цього ж дня Патріярх мав зустріч з президентом ЗСА Джеральдом Фордом в Білому Домі, в присутності єп. Прашка і єп. Лостена. Патріярха впровадив до Білого Дому д-р Куропась. При вході кількадесять фотографів фотографували надзвичайну постать Патріярха, а у вестибулі привітали Патріярха республіканський кандидат на віцепрезидента сенатор Дол та другі.

Президент прийняв Патріярха і його асисту в присутності неназваного генерала та офіційного фотографа, в овальній кімнаті. Президент Форд слухав уважно інформації Патріярха про тяжке положення українського народу і українських Церков в Україні. Кир Василь Лостен говорив про заборону в СССР Богопочитання. Президент у своєму слові виявив зрозуміння до порушених проблем.

По цій авдієнції, Патріярха приймав на обіді ректор В. Макух. Він бажав діждатися відродження Церкви в Україні і на цілому сході. Від питомців вітав Патріярха Богдан Коцур. Опісля Патріярх промовив по батьківськи до питомців. підкреслюючи їх важкі обов’язки майбутніх священиків, бо на них кладе великі надії наша Церква в Америці і в Україні. Патріярх розповів про своє страдальне минуле, звільнення із заслання і приїзд до Риму.

Панахида на могилі президента Кеннеді

Опісля Патріярх відправив панахиду на могилі президента Джана Кеннеді, який допоміг у його звільненні з московської неволі. В панахиді сослужили о. В. Макух, о. І. Дацько і диякон Б. Коцур, присутніми було ок. 150 осіб. У своєму слові Патріярх пояснив, що панахиду відправив з вдячности за велику прислугу през. Кеннеді для нього. Він згадав про своє терпіння за Рідну Церкву і нарід, про свої чорні дні і гіркі ночі в тайгах Сибіру. По панахиді жінка в’єтнамка клякнула зі своїми дітьми, молитовно піднесла руки вгору і захоплено гляділа на величну постать Блаженнішого Отця. Патріярх підійшов до цієї жінки і її дітей, поблагословив їх і дав їм дарунки.

Слово Патріярха в каплиці УКУ у Вашінґтоні

На Службі Божій у філії УКУ, 19-го вересня, Патріярх промовляв:

«Ми є одно, без огляду, де ми живемо. Присутність зі мною єпископа Лостена і єпископа Прашка з другого кінця землі є знаком того, що ми є одно. Як Первоієрарх УКЦеркви кажу вам, що я не бажаю титулу патріярха для моєї особистої слави чи гонору. Я обороняю патріярхальний стан для нашої Церкви, більшої як всі інші існуючі Східні Церкви разом. Патріярхальний устрій в адміністрації нашої Церкви є конечністю для самого збереження її існування. Якщо б я був хотів мати особисті гонори і престіж, я міг їх мати від совєтського режиму і уникнути 18 років в невільничих таборах праці. Четвертого дня по арештуванні мене, мені пропонували престіл православної Київо-Галицької Митрополії, якщо лише я виречуся вірности Апостольській Столиці. Я відмовився це зробити. Кілька літ пізніше мені запропонували ще вищі гонори-почести за ціну виповідження льояльности до Святого Отця. Я відмовився це зробити. Якщо б я був прийняв цю пропозицію, то сьогодні Святий Отець говорив би зі мною як із собі рівним, так як робить це у відношенні до Московського Патріярха. Я є льояльний до Престолу Петра, до Вселенської Церкви. Все, що хочу, це визнання прав Помісної Української Католицької Церкви, щоб направду ми всі були одно (всі однаково рівні в правах). Якщо б права Української Католицької Церкви були визнані і респектовані, то це направду служило б помостом і для порозуміння зі слов’янським православним сходом, помостом, який багато попередників папи Павла VI визнавали. Єдність в різнородності є наріжним каменем католицтва. Це кожного обов’язок бути собою. Будьте льояльними членами Помісної Української Католицької Церкви, і робіть що лиш можете для утвердження патріярхального устрою. Пам’ятайте, ми маємо Патріярхат, який провідники Ватиканської політики згодом будуть мусіти визнати, подібно як це сталося у відношенні до всіх інших східніх католицьких патріярхатів».

В понеділок, 20-го вересня, Патріярх мав телефонну розмову з апостольським делегатом архиєп. Дж. Жадо.

Патріярх в Асторії, Лонґ Айленд, Н. Й.

В четвер вечором, 23-го вересня, Патріярх Йосиф прибув до манастиря Сестер Василіянок в Асторії, де його привітали понад 100 мирян. І знову ентузіястичне «Вітай наш Патріярше!», «Многі і многі літа нашому Патріярхові!». Патріярха вітав голова церковної громади, а три пластуни вручили йому квіти. Настоятелька манастиря, мати Марія Должицька, вітала Патріярха від сестер василіянок.

У п’ятницю рано, 24-го вересня, Патріярх відправив св. Службу Божу в асисті свого секретаря о. д-ра Івана Дацька та оо. Я, Шуста, В. Андрушкова, А. Кучми і Н. Старуха.

Патріярхат відвідав Український Народний Союз

В полуднє 24 вересня б. р. Патріярх відвідав УНС і редакцію Свободи, в Джерзі Ситі, Н. Дж. При вході до приміщень УНС Патріярха зустрів голова Йосиф Лисогір, а три секретарки установи вітали Патріярха хлібом і сіллю. Діючий мейор Джерзі Ситі Вільям Мекей вручив Патріярхові ключ із словами: «Із цим ключем до міста, ми віддаємо Вашому Блаженству ключ до наших сердець».

Опісля Патріярха гостили полуденком. Присутніми були: ввесь персонал УНС і редакції Свободи, діючий мейор міста, представники індустріяльного та фінансового сектора міста, голова Т-ва за Патр. Устрій д-р Мирослав Навроцький з дружиною та реф. зовнішніх зв’язків Т-ва Ева Піддубчишин. Патріярх Йосиф звернувся до екзекутиви УНС такими словами:

«Ви є осередком українського життя на американській землі. Ви дійшли до висоти, але не спочивайте на своїх здобутках. Стреміть до ще більших осягів. У ваших змаганнях до цього пам’ятайте, що все, що ви робите — робіть для добра свого народу і нашої Церкви, для їх аспірацій до незалежности».

Відвідини З’єдинених Стейтів Америки завжди дають мені велику радість, бо тут живе багато українців, тут Українська Католицька Церква має так довгу і важну історію. Зокрема це виїмкова радість для мене бути тут в ювілейному 1976 році, у двісті-ліття існування ЗСА і у століття поселення українців в ЗСА. Одною із користей відзначування вами цього ювілею є те, що ви мали привід до розгляду вашої історії і історії цієї великої країни, причини її революції, труднощі, які мав американський нарід, і проблеми у зв’язку роз’яснення світові свого нового положення.

Я постійно надіюся під час моєї візити тут, що багато з наших людей прийде до свідомости, що ми українці маємо подібні проблеми. Ми виставлені на великі проби і мусимо подвоїти наші зусилля, щоб вияснити світові наші справи. Справи українського народу, добро УКЦеркви, успіх патріярхату, це не є льокальні проблеми, вони є важні, ними повинна руководитися і цікавитися ціла Церква і ними треба зацікавити цілий світ. Це велике наше завдання. Це є виклик для нас. Робіть, що можете для цього історичного змагу. Хай Бог благословить ваші змагання, та й я благословлю вас всіх».

Патріярх Йосиф відвідав УККА і музей

Після відвідин УНС, Патріярх відвідав УККА в його нових приміщеннях при 203 2-га аве., Нью Йорк, Н. Й. Привіти Патріярхові виголосили Іван Базарко, екз. дир. УККА, Олександра Різник від Ліґи Українських Жінок Півн. Америки і д-р В. Савчак, голова Комітету Українських Організацій міста Нью Йорку. Патріярх знову у своїй відповіді з наголосом вказав на справи, які його болять і які трівожать його душу:

«Велика це радість мені зустрічатися з українською громадою в ЗСА, яку оцінюю як провідну у вільному світі. Ви вказуєте шлях для української діяспори. Я звертаю вашу увагу на церковні справи. Я дуже щасливий, що ви маєте правильне розуміння патріярхату нашої Церкви. Змаг за патріярхат не є схизмою. Таке твердження є образою і несправедливістю супроти тих всіх, що впродовж трьох століть працювали для осягнення патріярхату. Робити такі обвинувачення — це заперечення і нищення здобутків праці єпископів Української Церкви від часу Володимира Великого. Ми є льояльні католики супроти Апостольської Столиці в догматичних справах. Все, що ми хочемо, це віднова прав нашої Церкви».

З черги Патріярх відвідав музей Союза Українок Америки.

Бенкет в честь Патріярха, організований відділом Т-ва в Нью Йорку

В суботу вечером, 25-го вересня, відбувся бенкет в честь Патріярха, з участю 550 осіб, в готелю Амерікана, в Нью Йорку.

Бенкет відкрив привітальним словом голова Відділу Т-ва Я. Щербанюк. Головним промовцем був інж. Микола Галів. Приявні ентузіястично вітали Патріярха, який для них є прикладом доброго пастиря в Христовій Церкві і вірним сином України.

Микола Галів у своїй промові сказав:

«Вперше ми вітали Ваше Блаженство у 1968 році, як героя і ісповідника віри. Вдруге, у 1973 році, ми вітали Вас як Верховного Архиєпископа і Первоієрарха Української Католицької Церкви. Нині ми вітаємо Вашу Святість як Патріярха Київо-Галицького і всієї Руси, що ми осягнули в Римі під час Святого Року, коли Ваше Блаженство таким титулом згадувано під час Богослуження над гробом св. Петра. Ваша Святосте! Ви титулу Патріярха для себе не хочете. Ви його прийняли задля потреб Церкви і народу».

Для підтвердження, що це не лише слова, але й віра в них всіх, учасники бенкету повстанням з місць оваційно і безпереривно гучними оплесками і окликами «Слава Патріярхові!» впродовж трьох хвилин виявляли особливу пошану до того, хто вірний аж до болю своїй Церкві і народові і не шукає в чужих того, чого ніде немає… На початку і при кінці бенкету відспівано Патріярхові «Многая літа».

Дуже відповідну до хвилі поему Шевченка рецитував молодий Аскольд Лозинський.

Патріярх Йосиф сказав коротке слово про потребу єдности. «Ми один нарід — тут і там в Україні. Ми одна Церква українська — тут і там в Україні. Нас ніщо і ніхто не розділить, ми одно. І мене від вас ніхто не відділить. Я завжди з вами, з моїм народом». «На жаль, не всі ми тут разом». Присутні прийняли слово Патріярха стоячи, гучними оплесками і окликами «Слава Патріярхові».

Тисяча богомольців вітала Патріярха Йосифа у Пасейку, Н. Дж.

В неділю, 26-го вересня, Патріярх Йосиф відслужив Службу Божу в церкві св. Миколая в Пасейку, Н. Дж. Перед Службою Божою Патріярх підніс пароха цієї церкви, о. Володимира Білинського, до гідности мітрата. Це дає о. Мітратові право носити єпископську мітру і ставить його лиш на один ступінь нижче гідности єпископа.

З Патріярхом сослужили оо. д-р І. Дацько, Я. Шуст, А. Андрушків, А. Борса (декан Ню Джерзі), А. Кучма і Р. Брида. Присутніми були редемптористи о. Д. Библів з Нюарку і о. Клепарчук та двох православних священиків, з якими Патріярх обмінявся поцілунками християнської любови. Це викликало на всіх зворушливе враження.

Патріярха супроводжала процесія з дому оо. студитів. У притворі церкви вітали Патріярха Голова громадського комітету для повітання Патріярха, голова УККА і ООЧСУ, д-р Мирослав Бих.

І тут Патріярх закликав до згоди, єдности і вірности своїй Церкві і народові. О. мітрат В. Білинський дякував за ієрархічне вивищення і за гідність, яка зобов’язує до більшого труду і праці для Церкви і народу. О. мітрат зложив заяву вірности Патріярхові і учасники Богослужби вголос повторили цю заяву.

По Службі Божій в залі під церквою була загальна зустріч представників організацій і мирянства з Патріярхом, який, помимо змучення, приймав усіх. Д-р Бих, який проводив зустріччю, у своєму слові заявив вірність цілої громади Патріярхові.

Порядкову службу повнили дивізийники УНА.

Після зустрічі о. Мітрат гостив Патріярха, отців, представників Комітету і організацій та провідних членів Т-ва за Патр. Устрій в домі студитів, який придбано заходами о. Мітрата. Вечором Патріярх Йосиф відлетів до Чікаґа.

Патріярх в Чікаґо

Увечорі 26-го вересня, миряни Чікаґа вітали на летовищі Патріярха окликами «Слава!» і співом Молитви за Патріярха. Присутніми були біля тисяча вірних, делегації установ і духовенство.

Перше привітальне слово сказав єп. Я. Ґабро, а Блаженніший Патріярх дякував за теплу зустріч.

В понеділок, 27-го вересня, Патріярх відправив Архиєрейську Службу Божу у заповненім по вінці храмі св. Володимира і Ольги, у сослуженні оо. проф. Нагаєвського, Олексюка, Любинського, Кметя, д-ра Тилявського, Давидовича і Бутринського. Дияконував о. Кротець, торжеством проводив о. Дацько. Патріярх висловив радість з розвитку парафії та прикрашення храму, що він його посвятив перед вісьмома роками, а опісля благословив вірних.

Патріярх відвідав будинок місцевої філії УКУ і запізнався з її працею. Того ж дня відбулася інавгурація викладів філії у формі наукової сесії.

Патріярх у своєму слові ще раз з притиском заявив, що Патріярхат є конечністю, без якої не буде можливо зберегти єдність УКЦеркви і що найбільш надійними її оборонцями в теперішній час може бути мирянство.

З Чікаґа Патріярх Йосиф відлетів до Торонта в Канаді, де між іншими дійствами висвятив о. крилошанина Маріяна Бутринського на мітрата.

Leave a Reply

Your email address will not be published. Required fields are marked *

You may use these HTML tags and attributes: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>