Свіжий номер

1(501)2024

Час ставати сильнішими

Стати автором

Слово Патріярха Йосифа з нагоди Різдвяних свят

Мої дорогі!

«Земля вся зрящи Божіє снисхожденіє — веселиться». Так співали ми в предпразденстві ось цього щасливого празника Христового Різдва. Наша Літургія в дуже реалістичних словах і красках наголошує, що Бог зійшов на землю до нас, людей. Це таїнство Різдва-воплочення, і ним охоплена вся історія людства, вся наша доля, ввесь зміст життя людини. З приходом Бога на землю ми стали іншими, бо дітьми Божими, ми стали спасенними-врятованими, перед нами вічне життя в Бозі. Звідси і постійний висновок – радість, веселість.

Наш нарід, вихований нашою Літургією, на перший погляд дивно зустрічає Різдво ось цим Святвечором. Строго постний настрій, дивні постні страви, вбога обстановка вертепу, поважний настрій, повний духа молитви. Але нема в цім акті ані крихітки якогось смутку, хоч все це означає покаянний настрій душ, яким вони вітають Бога, що прийшов на землю. Єдиним милим привітанням перед Богом є серце сокрушенне і смиренне. Вислід того Привітання — радість із зустрічі з Богом. Таку першу радість пережили пастирі Вифлеємських піль — Христа-дитя.

Це і є духовним змістом Свят-Вечора. Смиренна зустріч душ зі Спасителем і радість, що Він прийшов, щоб спасти люд свій весь. Які багаті наші різдвяні звичаї на Христового духа! Будьте щасливі, що ви діти такого доброго українського народу, що все жив Божою мудрістю і висловив це у своїх народніх звичаях, обрядах, піснях і повір’ях. Скільки разів святкуємо цей Свят-Вечір, нагадується ця глибока духовість українського народу.

Радіймо нині і веселімося, бо Бог зійшов на землю! Возвеселімося всі разом нині, Христос родився в бідній яскині, і ми це таїнство переживаємо нашими звичаями. Тієї Христової радости Вам бажаю, щоб Ви жили все своє життя нею і в ній, як жили нею наші великі батьки.

Христос рождається!

УКУ, 6.1.1983

+ Йосиф, Патріярх і Кардинал

Поділитися: