Слово про закон і благодать

Держава і Церква – окремо, попри те що дуже близько. У кожної своя вертикаль влади, закони, покарання, вибори… і цінності. Останні можуть, щоправда, інколи не співпадати. Цікаво, що така мегадержава, як Церква, непогано функціонує сотні років. І що ще цікавіше, не завдяки ідеальності своїх законів-конституцій, а завдяки благодаті. З цим твердженням не погодиться хіба що Ден Браун.

Нема, мабуть, на планеті Земля країни, міста чи поселення, де б усі були переконаними «безвірками», а отже, мав би діяти тільки закон. Якщо ж влада не бажає благодаті (релігії), то мусить просто її заборонити назовні (історія показує, що подолати «благодать» ще не вдалося нікому). Політика мусить враховувати, що її основний «об’єкт» діяльності – homo religious. В принципі, те саме стосується релігійних інституцій у відношенні до політичних – в останніх є члени, за діяльність яких вони, ці інституції, несуть відповідальність. Отак і взаємодіють.

ПОВНІСТЮ СТАТТЮ ЧИТАЙТЕ В ДРУКОВАНІЙ ВЕРСІЇ ЧАСОПИСУ

Leave a Reply

Your email address will not be published. Required fields are marked *

You may use these HTML tags and attributes: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>