В понеділок, 28 лютого 1994 p., відійшов до Господа довголітній Його слуга о. Роман Чайковський. Походив з священичого роду і був рідним братом бл,п. Данила Чайковського — подвижника і однодумця Степана Бандери. Прожив покійний довге життя — 89 літ, з яких 64 неустанно трудився на ниві Христовій. До війни душпастирював на Опіллі і на Бойківщині. За свою відданість Церкві і нації не оминула його доля багатьох галицьких священиків після вікопомного 1946 p.: тюрми, концтабори, заслання в Сибір його і його родини. Там втратив двох синів, за якими не переставав тужити. Після звільнення довгі роки митарствував на східньому Поділлі, бо до Галичини повертатись було заборонено. Працюючи на чорних роботах, священичі обов’язки виконував тайно, помагаючи священикам латинського обряду, що діяли там легально, в їх душпастирській праці. Згодом переїхав до Буська, де оселився, в скромній хатині, яка служила йому також за храм Божий. Після смерті їмосці доживав віку самітно, перебуваючи на строгому режимі анахорета у гарячих молитвах та постах за свою Церкву і народ. Там у Буську мирно спочив у Господі, сумлінно сповнивши обов’язок душпастиря і громадянина. Нехай Господь прийме душу Праведника в свої оселі, а зморене довголітніми трудами його тіло нехай мирно спочиває до другого пришестя на рідній Червенській землі. Ми душі твоїй, ісповіднику віри, і вічная пам’ять по тобі нехай буде «із рода в род, із віку в вік».
Іван Гречко,
Голова Клюбу Греко-католицької Інтелігенції у Львові
