Всечесним Духовним Отцям, Преподобним Ченцям і Черницям,
усім Дорогим Вірним Помісної Української Католицької Церкви
та всьому Українському Народові
МИР У ГОСПОДІ І НАШЕ АРХИЄРЕЙСЬКЕ БЛАГОСЛОВЕННЯ!
Христос воскрес! Воістину воскрес!
Дорогі в Христі Браття і Сестри!
Благословенний і щасливий був це світанок тисяча дев’ятсот шістдесят років тому в Єрусалимі. Святе місто Давида ще спало по святкуваннях ізраїльської Пасхи, скрізь ще було тихо, сіріло небо, природа готовилась, щоб прокинутись зі сну. На горі Сіон кілька жінок тихенько готовились у коротку дорогу за місто, де три дні перед тим зі сльозами бачили вони, як хоронили тіло мертвого Вчителя. Ось і їхні тихі кроки, вони тихо між собою говорять, як треба б поправити все те, що в п’ятницю зроблено в поспіху, недокладно, в часі похоронів. Небо вже загорілось на сході, легіт ранньої свіжої весняної прохолоди привітав єрусалимські мури. І ось за кілька хвилин ці жінки є свідками події, що змінила світ, людину, відкрила нове буття людства, створила новий корінь життя людини і стала основою нової людської сім’ї на землі, яка почала прямувати не в невідому майбутність історії, але в нове відкрите вічне життя надприроднього буття в Бозі.
Гріб відкритий, хоч був запечатаний, сторожа зникла під впливом легкого землетрусу, який налякав вояків, камінь від гробу впав і вояки-сторожі встигли побачити, що стерегли не Тіло розп’ятого, а поскладені полотнища, в які Він був обвинутий. І жінки почули: «Не бійтеся! Ви шукаєте Ісуса Назарянина, розп’ятого. Він воскрес, його немає тут. Ось місце, де його були положили» (Мр. 16, 6).
Така, здавалось би, коротка, таїнственна, без ніяких людських чи земських прикрас подія, що ввійшла в історію як Божа перемога над злом, гріхом і смертю, стала фундаментом Христової Церкви — корабля спасення, стала запевненням віри, що Христос справді Спаситель і Володар світу, Його володінню не буде кінця і Його Церкву не подолають ніякі пекельні сили. Благословенний той ранок, коли перші промені весняного сонця озолотили порожній гріб і привітали Христове воскресення, як колись зоря Його Народження. Відтоді християнське людство оспівало цю подію найкращими піснями прослави і радости, що Христос справді встав з гробу, щоб своєю смертю і воскресенням дати людям нове життя, зміст і ціль життя: «Раннім ранком линьмо і, замість мира, пісню принесім Владиці, і побачим Христа — сонце правди, що всім життя просвічує» (Канон Пасхи, пісня 5).
Христове Воскресення — це не тільки історична подія, що залишилась нам для радісного спогаду. Це подія, яка змінила людину. Погляньмо, як змінились зразу розбиті духом апостоли, коли Христос з’явився їм по своїм воскресенні: з переляканих, розгублених, сумних і нездатних до якоїсь дії — у них вступає радість, мир, відвага і якась дивна духовна сила, з якою вони невдовзі дією Святого Духа підуть здобувати для Христа світ! Так діяло і діє досі Христове Воскресення. Христове Воскресення — це благодать переміни душ наших, бо знаємо, що «не йдучи за хитро вигаданими байками, ми об’явили вам потугу й прихід Господа нашого Ісуса Христа», — писатиме потім св. Петро (2 Пт. 1, 16). Без Воскресення Христового ми були б тільки тихими учнями Христових слів без сили Його перемоги, без віри в Його володіння, без надії у Його слова життя вічного і всяку перемогу Його правди, без радости, що ми відкуплені, що ми з Ним воскреснемо (див. 1 Кр. 15, 17-19)!
Дорогі Браття і Сестри! Велика ця благодать Христового Воскресення, Його перемоги. Ми нею живемо, працюємо, боремось, творимо. Ми отримали цю благодать в нашім Хрещенні, коли, занурені в води Хрещення, наче в гробі, ми воскресли благодаттю води Хрещення до нового життя в Христі, розп’ятім і воскреслім. Смерть гріха над нами більше не панує (див. Рм. 6, 8-11). Давши нам те нове життя, Христос став Володарем нової Людини, нового Народу, якому ім’я — Вселенська Церква, велика сім’я Народів, якої ми є діти і спадкоємці, яка з Христового веління є одна, свята, соборна й апостольська, як це ми постійно говоримо в нашім «Вірую».
Яким щасливим є для нас цьогорічний Празник Воскресення! Як перемінив нас цей Великий День, цей Празників Празник! Ми повні радости, миру і щастя! Наші сльози стали немов самоцвітами небесної втіхи і блаженства, ми хочемо обняти кожного, бо кожна людина стала для нас братом у воскреслому Христі. Ми забули про зло, лихо, бо щез гріх, бо ми вільні і щасливі в Христі Господі, якому вольними устами співаємо славу Воскресення як учасники Його вічної Пасхи!
Празник Воскресення Христового повинен бути для нас не тільки згадкою тієї благословенної події, але ми в нашій душі маємо Христову перемогу пережити так, щоб у ній відбулась та благодатна переміна, що її приніс Христос. Хрещенням ми воскресаємо у воді новобуття. Хто серед нас нехрещений, нехай воскресне в Христі в ці великодні дні. А є такі між нами, і Шевченко колись з журбою писав: «Виростають нехрещені козацькії діти». Було колись, є і тепер. Нехай не буде таких в нашій Україні! Нехай благодать Воскресення увійде в кожну українську душу!
Хто по Хрещенні впав у тяжкий гріх, нехай усуне його Хрещенням покаяння у св. Сповіді, сльозами жалю за свої грішні вчинки. Усі зробімо в день Христового Воскресення обнову наших обітів, висловлених у Хрещенні, що служитимемо Христові і віруватимемо Його Слову благовісті для нас. Нехай не буде ні одного українця-християнина, що стрічав би Великдень з неоновленою душею, без покаяння. Приймімо Христа у св. Причасті! Отворімо в день Його Пасхи двері наших душ для Його входу, яким Він приносить нам, як колись Бог Ізраїлеві в Старому Завіті, визволення, свободу і полет в небесні простори Отця віків. Християнство — це життя в благодаті, що прийшла до нас Христовим Воскресенням. Приймім її! Шукаймо тієї благодаті з духовною спрагою і прийдім, «пиймо пиття нове, що не з каменя неплідного чудом явлене, але нетління джерело, що із гробу наче дощ видало Христа, в ньому ми утверджуємося» (Канон Пасхи, п. 3).
В той спосіб приступім до обнови нашої Церкви, її життя і діяльносте по нашім лихолітті, яке вона пережила враз із своїм Народом. Обнова ця починається обновою душ і продовжується в творчім полеті тих душ любов’ю до Бога і ближнього. Обновім все в Христі! Нехай стане нашим творчим гаслом! З цим великоднім гаслом Церква працювала весь час в історії і створила християнську культуру і цивілізацію з великими духовними вартостями, гідністю і правами людини, які дав нам Бог і Христос потвердив своїм Воскресенням.
З цілого серця, Дорогі Браття і Сестри, благословимо Вас у цей щасливий Празник, що станеться для нас благословенним днем зустрічі в нашій Україні, за що нехай буде Богу слава і подяка! Бажаємо Вам великодньої щасливої радости, що її нестимуть нам усім і світові великодні дзвони Ужгороду, Львова, Києва…
Наше великоднє слово закінчуємо знаменитими словами, немов побажаннями св. апостола Петра, які найкраще висловлять усі наші почування для Вас у цей святий і великий День: «Благословен Бог і Отець Господа нашого Ісуса Христа, що у своїм великім милосерді відродив нас до живої надії через воскресення Ісуса Христа з мертвих до насліддя, нетлінного, безплямного, нев’янучого, збереженого для нас на небі, для нас, яких Божа сила вірою зберігає на спасення… Ви тим радійте, навіть якщо тепер ви трохи засмучені у всяких напастях, щоб ваша випробувана віра, багато цінніша від тлінного золота… була на похвалу, на славу і на честь під час об’явлення Ісуса Христа, якого ви, не бачивши, любите, в якого і тепер, не видівши, віруєте і радієте невимовно, і преславною радістю, та осягаєте ціль вашої віри — спасення душ ваших» (Пт. 1, 3-9).
Благодать Господа нашого Ісуса Христа і любов Бога Отця і причастя Святого Духа нехай буде з усіма Вами!
Христос воскрес! Воістину воскрес!
Дано в Римі, при храмі Жировицької Богоматері
і святих мучеників Сергія і Вакха,
у празник Стрітення і Господа нашого Ісуса Христа
дня 2 (15) лютого 1991 р.Б.
+ Мирослав-Іван Кардинал Любачівський Верховний Архиєпископ Львова українців
+ Володимир Стернюк Архиєпископ, містоблюститель Верховного Архиєпископа Львова
+ Максим Германюк архиєпископ Вінніпегу Митрополит українців-католиків у Канаді
+ Стефан Сулик Архиєпископ Філядельфійський Митрополит українців-католиків у США
+ Іван Мартиняк Єпископ Перемиський для українців-католиків у Польщі
+ Іван Семедій Єпископ Мукачівсько-Ужгородський
+ Славомир Мікловш Єпископ Крижевський для словенії у Югославії
+ Іван Гірка Єпископ Пряшівський для слов’ян у Чехо-Єловаччині
+ Софрон Дмитерко Єпископ Станиславівський (Івано-Франківський)
+ Ізидор Борецький Єпископ Торонтський
+ Василій Філевич Єпископ Саскатунський
+ Василь Г. Лостен Єпископ Єтемфордський
+ Іннокентій Лотоцький Єпископ Чікагський
+ Єронім Химій Єпископ Нью-Вестмінстерський
+ Ефраїм Кривий Єпископ Куритибський для українців-католиків Бразілії
+ Андрій Сапеляк Єпископ Бонарійський для українців-католиків Аргентіни
+ Іван Прашко Єпископ Мельборнський для українців-католиків Австралії
+ Роберт М. Москаль Єпископ Пермський
+ Михайло Сабрига Єпископ-помічник Верховного Архиєпископа Львова українців
+ Іван Маргітич Єпископ-помічник Мукачівсько-Ужгородський
+ Йосиф Головач Єпископ-помічник Мукачівсько-Ужгородський
+ Павло Василик Єпископ-помічник Станиславівський (Івано-Франківський)
+ Іриней Білик Єпископ-помічник Станиславівський (Івано-Франківський)
+ Мирон Дацюк Єпископ-помічник Митрополита українців-католиків у Канаді
+ Михайло Микицей Єпископ-помічник для українців-католиків у Аргентіні
