В час Зелених Свят в Ліндкомбі — Австралія був відправлений Соборний Молебен, який відправили Блаженніший Митрополит Мстислав УАПЦеркви та Преосвящений Владика Іван Прашко Помісної УКЦеркви. Церква та площа довкола церкви була заповнена вірними українцями католиками й православними. В цьому торжестві взяли організовану участь СУМ, Пласт та комбатантські організації. Це можна назвати приготування до соборних святкувань Хрещення Руси-України. з церкви св. Андрея вийшла процесія на зустріч Митрополитові Мстиславові і Владиці Іванові, які очолили спільно Соборний Молебен. На порозі до храму привітав Владик о. крилошанин Іван Шевців хлібом і сіллю, що підніс старший братчик. Це справді був зворушливий і непроминальний момент, й хочеться з радості плакати, бо здається, що наше спільне церковне небо поволі розхмарується. Владика Іван Прашко виголошує глибоко змістову промову, нав’язуючи до Хрещення Руси-України. Блаженніший Митрополит у своїй цінній проповіді зі зворушенням підкреслив цей факт, що стався, називаючи його «величною подією» у нашому житті. Це справді незаперечна істина.
Ми в попередньому числі журнала за липень серпень 1978 р. писали в напрямі підготовки святкувань до 1000 річчя Хрещення Руси-України і підкреслювали згідно з висловленими думками у посланні підписаного Ієрархією Помісної УКЦеркви і Патріярхом Йосифом, щоби святкування відбулись спільно з нашими православними братами. Ми писали: «Якщо буде добра воля то все можна буде осягнути». Тут ішлось про наших православних братів. В Австралії вже започатковано і доконано гідно, чесно, достойно і велично на славу Христової Церкви й добро українського народу. Молім Всевишнього Господа Бога, щоби наші святкування проходили в такому дусі на всіх місцях нашого поселення, себто у всій діяспорі.
Ось недавно, за 8 серпня 1978 р. в «Свободі» ми прочитали повідомлення, що «Ієрархи УКЦеркви в ЗСА і Канаді започатковують приготування до відзначення 1000 річчя Хрещення Руси-України. Нажаль в цьому повідомленні ми не прочитали ні одної згадки, чи хоч відклику, що робиться якісь спроби, щоби такі історичні відзначення відсвяткувати спільно з нашими православними братами. Хіба ж наші Владики з США й Канади не хочуть ігнорувати власного Послання, а в якому виразно говорилось про наших братів православних. Чи справді Владики бажають ці святкування і підготовку до них проводити сепаратно??? Виглядає також, що вони хотять вилучити і мирянський сектор.
Мабуть бажають повторити те саме, що було на 41 Міжнародному Євхаристійному Конгресі у Філядельфії, де з одної сторони бідненька група прибічників тодішного апостольського адміністратора єп. Васила Лостена показала свою неміч, а з другої зорганізований мирянський рух демонстрував, а згодом перевів свою програму у рамках Євхаристійного Конгресу. Ми розуміємо, що деяким з владик важко зрозуміти питання одності в аспекті Хрещення Руси-України, бо ж це все було дуже давно, ще давніше, як була Берестейська Унія, але серед владик є такі, які знають цілу проблему. (Наводимо факт, що це давно було, бо під час одної авдієнції у владики, коли ми нагадали, що наші права забезпечувала Берестейська Унія. Владика відповів це було давно.) Треба сподіватись, що наші Владики в США й Канаді спроможуться на щось більше, як вони подали в пресі. До святкувань Хрещення Руси-України треба запрягти всі наші сили, себто православних і католиків, як також не можна поминути зорганізованого мирянського руху. Сподіємось, що наші слова не остануться голосом вопіющого в пустині.
