Сорок літ на службі Церкви і народу

В неділю 16 жовтня 1983 р. парафія свв. Кирила і Методія в Ст. Кетеринс відзначила 40-ліття священнослужіння свого пароха і декана о. д-ра Миколи Комара. Половину свого священичого життя ювілят присвятив нашій українській парафії і громаді в Ст. Кетеринс.

Благодарна Св. Літургія була відслужена ювілятом о год. 4-ій по пол. в співслуженні отців: М. Берка, Б. Остаповича, В. Сороки, П. Біланюка, Лещишина, Ващука, Дачука, Шіґара і диякона Р. Бея.

В переповненій церкві, крім родини ювілята, були присутні визначніші гості, між ними посадник міста Ст. Кетеринс Рой Адамс з дружиною і заступник прем’єра Онтаріо Роберт Велч з дружиною.

Святочний ювілейний бенкет відбувся в Українському Чорноморському Домі. Гарно удекорована сцена та прикрашений почесний стіл, на якому пишався по-мистецькому виконаний ювілейний торт, квіти й свічники — творили милу атмосферу.

Після відспівання молитви »Отче наш» господар свята Богдан Кушнір привітав коротким словом всіх гостей, після чого в імені парафії нашого пароха і його достойну дружину привітали діти: Андрій Савчук і Меланія Туревич, вручаючи йому китицю рож. Від Курсів Українознавства ім. Т. Шевченка ювілятів привітали Петруся Савчук і Роман Баран.

Господар свята представив гостей почесного стола і численну родину ювілята. Від церковних організацій зложили привіти: п. Дарія Зулінов від ЛУКЖ, Іван Кіт від БУК, Марґарета Пешко від світлички «Миргород», Оля Ткачик від Пласту. Світличка «Миргород» передала свій дарунок — гарне відпочинкове крісло. Дальші привіти зложили: посол федерального парляменту Гілберт Парент, відчитуючи рівночасно привіт від прем’єрміністра Канади П. Трудо, посол провінційного парляменту П. Бредлей, передаючи при тому привітальну грамоту від прем’єра провінції Онтаріо В.Дейвіса, посла федерального парляменту Б. Ріда і від посадника міста Ст. Кетеринс Р. Адамс. Канцлер Торонтонської Епархії, о. д-р Даниляк, зложив привіт від священиків та одночасно відчитав привіти від преосв. Владики Ізидора, від Святішого Отця Івана Павла II і від Блаженнішого Патріярха Йосифа. Побажання і грамоту від преосв. митрополита Максима прочитав і передав Б. Кушнір. Письмові привіти надійшли від о. мітрата, тепер єпископа, В. Філевича, о. мітрата І. Сиротинського, о. мітрата Гаврилюка, о. крилошанина Яреми, о. крилошанина Р. Набережного, о. В. Шараневича, як також від відділу Ліги Визволення України і відділу Суспільної Опіки в Ст. Кетеринс. Змістовний привіт від лідера консервативної партії Канади Б. Малруні прочитав І. Кіт.

З довшим привітальним словом виступив довголітній приятель ювілята, о. крилош. Богдан Остапович, який з влучним гумором із семінарського життя змалював 40-літній період священослужіння ювілята. «Це також 40ліття подружжя ювілятів, і дружина ювілята пані Марія сповняла вірно і гідно службу не лише у своїй родині, але і в кожній церковній і парафіяльній праці», — підкреслив о. Богдан.

Починаючи від свячень ювілята Блаженнішим Йосифом в 1943 р. титулом створеного тоді Київського екзархату, через Відень і Зальцбург, промовець спинявся на деяких трудніших місцях душпастирської праці ювілята в Канаді: як Торолд, Велланд, Су Сейнт Мері, Наяґара Фоллс, де без належної винагороди й приміщення треба було докласти наполегливішої ревности й посвяти, щоб утримати і розбудувати церковне життя. 20-літня душпастирська праця о. ювілята в Ст. Кетеринс зазначена не тільки у влаштуванні чудового і під обрядовим оглядом мистецько розмальованого храму, але передусім в релігійній і національній свідомості громади, яка до недавно уважалась за одну з кращих в епархії. Промовець зложив ювілятові щирі побажання від священиків Товариства св. Андрія, що його довгнолітнім головою був ювілят.

Належить згадати також довший щирий привіт від присутнього на бенкеті заступника прем’єра Онтарійського уряду Роберта Велча, з яким ювілят утримував приятельські зв’язки від початку своєї праці в Ст. Кетеринс.

На закінчення господар свята зробив підсумки привітів, долучуючи до них також щирі побажання всіх присутніх. «Ми всі прийшли сьогодні на це свято, як Ваші приятелі, щоб вшанувати Вас і Пані-Добродійку з Вашим подвійним ювілеєм, та нашими щирими серцями виявити Вам нашу вдячність, любов і побажання на дальшу Вашу працю? — сказав господар свята, вручаючи ювілянтам подарунок від парафії і парафіян.

Глибоко зворушений цими щирими привітами, ювілят подякував Ювілейному Комітетові, родині, присутнім священикам, достойним гостям та всім парафіянам за всю любов і щирість, з якими вони прийшли, щоб відзначити це свято.

В своєму кінцевому слові ювілят, наводячи приклад Христа, пригадав, що життя і праця священика оцінюється не так успіхами, як радше труднощами, досвідчуванням і хрестами. Таке є й життя Церкви, особливо Української Церкви в сучасних часах. Згадав, що багато його товаришів з Львівської Богословської Академії засвідчували любов до Христа в терпіннях і в’язницях, а то й ціною власного життя. Саме тому ювілят не бажав собі цього свята, бо чи можна бенкетувати в часах всенародньої скорботи, коли брати й сестри цієї Церкви терплять люті переслідування. Згадав також трудніші моменти в історії парафії і громади в Ст. Кетеринс, серед яких треба було не лише великих людських зусиль і терпеливости, але ще більше й Божої ласки, щоб поєднати всі групи, пов’язати всі сили в одну цілість спільної праці й відповідальности за долю Церкви й народу. Здавалося, що суттєву єдність у цій невеликій громаді було вже осягнено, та, однак, людські слабості й особисті порахунки так часто руйнують все, що з тяжким трудом здобувається. «Хай наша дальша служба Богові й рідній Церкві, через наше вірне сповнювання своїх обов’язків в родині, парафії і громаді принесе нам багато радости і Божого благословення», — закінчив ювілят своє слово.

Піснею «О, Маріє, Мати Божа, зглянься Ти над нами» і молитвою за дальшу опіку і заступництво Пречистої Діви Марії закінчено це радісне свято, що залишиться гарним спомином для всіх учасників.

Л. К.

П.С. Долучуємось до численних побажань і привітань та висловлюємо о. д-рові Миколі Комареві наші найщиріші побажання з цієї радісної нагоди — сорокріччя священства. Хай Всевишній Господь нагородить Вас, Отче Миколо, кріпким здоров’ям і довголіттям, щоб Ви могли ще дальше віддано продовжувати нелегку душпастирську працю на славу Божу і добро Української Церкви та українського народу. Щасти Вам Боже.

Редакція