Цьому єдиному і надзвичайно важливому питанню було присвячено 3-тю Пленарну Асамблею Папської Академії Життя у Ватикані.
Упродовж трьох днів представлялися роботи з ідентичності й статусу людського ембріона, проведені протягом останніх 2-ох років групою вчених, призначених Академією, яка складалася з експертів з різних дисциплін.
Біологи, лікарі, філософи, теологи і юристи з різних країн працювали разом, щоб висвітлити питання, яке є водночас і складне і важливе з причини його ставлення до можливості маніпулювання людськими ембріонами внаслідок штучного запліднення.
Робота Асамблеї проходила в контексті міждисциплінарних дискусій. Вона звела разом здобутки великої кількості різних підходів, які вимагали обговорення. З точки зору біології — утворення і розвиток ембріона представляє собою безперервний процес, координований і послідовний від моменту запліднення до розвитку плоду та народження дитини. При заплідненні створюється новий організм, якому притаманна внутрішня здатність для розвитку в дорослу людину. Найновіші здобутки біомедичних наук пропонують цінні емпіричні докази для підтвердження індивідуальності і безперервності розвитку ембріона.
Філософія, завданням якої є зробити висновок стосовно особистої природи людського ембріона, ідентифікує в якості вирішального той факт, що ембріон має біологічні дані людської істоти з внутрішнім активним потенціялом, а не просто лише з можливістю життя.
Етичні постуляти поваги та опіки життя і цілісності ембріона грунтуються на унітарному розумінні людської істоти, згідно з яким особиста гідність організму визначається від моменту його появи, тобто з моменту запліднення.
Теологічна перспектива, починаючи від висвітлення значення людського життя та гідності людини, підтверджує і підтримує людську сутність стосовно цих висновків без приниження цінності і правдивості здобутків, основаних на раціональних даних.
З юридичної точки зору метою дебатів щодо захисту людського ембріона основним було те, що стосується демократичних правових інститутів — це визнання фундаментальних прав людських істот у зв’язку з важливістю людської природи.
В перший день засідань Папської Академії Життя Святіший Отець Іван-Павло II привітав і благословив учасників Асамблеї, висловив сподівання, що «її внесок послужить нагодою для роздумів і діялогу з усіма, хто розуміє, що поширення кордонів цивілізації і автентичного процесу суспільства повинно базуватися на безумовному захисті людського життя».
Верховний Архиєрей Вселенської Церкви закликав погодитись всіх щодо потреби чіткого закону про людський ембріон і його ідентичність, бо його «відсутність сьогодні залежала від браку знань та зневаги», якій піддавався ембріон у минулі роки. Святіший Отець закликав підтримати, щоб людський ембріон, незалежно від мети, не використовувався для наукових цілей, як експериментальний матеріял для клітинних та геномних досліджень, не продукувалася надлишкова кількість ембріонів з метою зберігання у замороженому стані, а навпаки — об’єднати всі сили для надання прав ембріону бути захищеним від різних впливів оточуючого середовища та маніпуляцій в організмі жінки, де він утворився.
Розроблені рекомендації будуть скеровуватися у Парлямент Ради Европи та національні парляменти.
Іван Луць,
член Папської Академії Життя,
директор Інституту Захисту Життя, м. Львів
* Статтю Івана Луця передруковано з двотижневика Львівської Архиєпархії УГКЦеркви «МЕТА», число 7, за 22 квітня 1997 p., що з’являється у Львові.
