До Берестейської унії 1596 року можна ставитись по‑різному. Для когось це «болюча рана на тілі Русі‑України», для когось – єдиний порятунок для української Церкви. Хтось вважає, що єпископи Київської митрополії, проголосивши єднання з Римом, були підкуплені єзуїтами, хтось – що дбали лише про інтереси Церкви. Важко сказати напевно, яка точка зору дальша від істини, хто мав рацію, а хто ні в суперечці, що точиться вже більш ніж чотири століття. Але і прихильники, і противники Берестейської унії та Греко‑Католицької Церкви зазвичай погоджуються з тим, що ця подія неабияк вплинула на подальшу долю України і що головним ініціатором єднання українського православ’я з Римом була людина на ім’я Адам Потій (в чернецтві – Іпатій). І що людина ця була талановита, непересічна, названа однодумцями «Стовпом святої єдності».
Повну версію статті читайте в журналі
