Український народ пережив багато трагічних подій і важких часів, зазнав репресій, але водночас це спричинило те, що в нас розвинулося багато гарних речей. По‑ при пережиті жахіття ми зрозуміли цінність стосунків. В нашій історії багато прикладів мужніх людей, які є втіленням найчистішого, найпрекраснішого – духу нації. Наприклад, Василь Стус, який знав, що його арештують, але розумів, що в тюрмі він буде більш вільний, ніж на свободі. Він мав мужність встати і сказати: «Я протестую проти арештів!» Такі, як він, стали для нас прикладами людей, що мали гідність, вони дають нам розуміння того, що значить бути сином свого народу. Наша національна культура над‑ звичайно багата, як і наша духовність. Ми є народом, який попри всі рани у психіці залишає велику спадщину. Біда, що ота система нашу спадщину хотіла знищити, ізолювати, але парадоксально, що багато людей, які живуть в Україні, не мають доступу до тих культурних багатств, не прищеплені до кореня культури і не розуміють, що це велике багатство. Нам потрібно віднаходити це в минулому. Але я думаю, що наші ресурси не тільки в минулому, не тільки в традиціях, але й у тому новому, що ми творимо. Є ті ключові речі, які революція назвала дуже чітко, перш за все гідність. Це поняття також дуже центральне в психотерапії, бо коли людина не має належної самооцінки, в неї самооцінка умовна: «я або гірша від інших, або краща», визначається місцем в єрархії. Тобто присутній або комплекс меншовартості, або нарцисизм. В українців зустрічаються крайні прояви і того, і того.
ПОВНІСТЮ СТАТТЮ ЧИТАЙТЕ В ДРУКОВАНІЙ ВЕРСІЇ ЧАСОПИСУ
