Святочна Академія на пошану Слуги Божого Андрея

У неділю, 4 грудня 1994 p., Святочною Академією, що відбулась у концертовій залі Фешин Інституту, завершено відзначення п’ятдесятріччя з дня смерти Слуги Божого Митрополита Андрея Шептицького у метрополії Нью-Йорку. Відзначення п’ятдесятріччя смерти Слуги Божого Андрея Громадський Комітет метрополії Нью-Йорку започаткував науковою конференцією, що відбулась 5 листопада 1994 р. у НТШ, про що ми інформували читачів. Чергове відзначення світлої пам’яти Слуги Божого Андрея було молитовне. 20 листопада 1994 р. у церкві св. Юра в Нью-Йорку Владика Василь Лостен при співслужінні о. протоігумена Христофора Войтини, о. пароха, ігумена Патрикія Пащака та отців відправив торжественну Службу Божу у пам’ять Слуги Божого Андрея. Під час архиєрейської Служби Божої організовано взяли участь молодечі організації Пласт і СУМА та представники організацій. Владика Василь виголосив глибоко вдумливу проповідь, присвячену Слузі Божому Андреєві, вказуючи на особливі прикмети покійного. Під час св. Літургії співав об’єднаний хор — «Церковний хор», що співає на десятці, й хор ім. Митрополита Шептицького під дириґентурою Андрія Добрянського. Багато вірних приступило до Святого Причастя.

Святочною Академію на пошану Слуги Божого Андрея закінчено відзначення п’ятдесятиріччя з дня смерти Слуги Божого Андрея. Академію коротким словом відкрив голова Громадського Комітету Микола Галів, вітаючи присутнього Владику Василя Лостена, всечесніших і всечесних отців, преподобних сестер та всіх присутніх. М.Галів сказав: «Ми зібрались тут у цій залі, щоб на мить забути наші щоденні турботи і думкою перенестись у світ Слуги Божого Андрея, пригадати і відсвіжити нашу пам’ять з перед півстолітньої відстані. Згадати того, який у свойому Богоугодному житті не мав ненависти, ні крихітки злоби, а від нього, як з бездонного джерела, випливала безмежна любов і доброта. Згадати того, що зійшов з соціальних висот — графа до простого, відданого ченця-монаха, щоб знову піднестись до українського аристократа духа, релігійно-церковних вершин — глави Української Церкви. Це він, Слуга Божий Андрей, закликав до національної і релігійно-церковної єдности, могутньо закликав: «Не вбивай!». І Особливо І підкреслив, що Слуга Божий Андрей — це виняткова і неповторна особистість у нашому національному і релігійно-церковному житті. «Ми минемось і прийдуть нові покоління, а життєвий шлях Митрополита Андрея будуть безперебійно досліджу­вати і відкривати все нового Слугу Божого Андрея майбутні науковці і дослідники. Як бачимо, у п’ятдесятліття смерти Слуги Божого Андрея сьогодні ціла Україна й діяспора разом відзначає нашого святця Митрополита Андрея».

Святочне вдумливе слово виголосив парох церкви св. Юра ігумен і генеральний вікарій Стемфордської Епархії Патрикій Пащак. Промовець розгорнув широке полотно Слуги Божого Андрея. Підкреслив, що не буде говорити про прикмети і велич Слуги Божого Андрея, бо це ми майже всі знаємо. Промовець сконцентрував свою увагу на Слугу Божого Андрея, як монаха. Розгорнув широке полотно національної і релігійно-церковної ситуації у той час. Накреслив обставини, в яких виростав і виховувався молодий Роман Шептицький, підкреслюючи його винятковість, феноменальність у науці та особливу здібність створювати свій світ. Відмітив, що в той час наша Українська Католицька Церква була в кризовій ситуації, і не в кращій ситуації знаходився Василіянський Чин. Згадав, як отці-єзуїти реформували Василіянський Чин, і при тому підкреслив особливу ролю ченця-монаха Андрея, який дальше продовжував реформи Василіянського Чину. Вказав, що о. Андрей скоро ріс по ієрархічній драбині від простого монаха до єпископа і митрополита. Отець Пащак закінчив своє святочне слово надією, що Слуга Божий Андрей, за Божою поміччю, в короткому часі буде зачислений до лику святих.

У музично-мистецькій частині взяли участь два хори: «Прометей» з Філядельфії і «Думка» з Нью-Йорку. Першим з вокалістів виступив Андрей Добрянський, бас-баритон, соліст Метрополітальної Опери, який при фортепіяновому супроводі Томи Гринькова виконав «Кант Божій Матері» А. Рудницького, «З молодости моєї» (з Утрені) П. Козицького і Псалом 94 В. Барвінського. Виконання Добрянського було своєрідним відпруженням насиченої атмосфери вагомим словесним змістом. Виступ Адріяна Бриттана, скрипкове сольо, був справді гарною перлиною. Бриттан виконав два номери: «Пісня» — М. Вериківського і «Анданте» (з скрипкової сонати) — М. Гайворонського при фортепіяновому супроводі Ірини Пелех-Зварич.

Відомий чоловічий хор «Прометей» з Філядельфії під дириґентурою талановитого музиколога й диригента Адріяна Бриттана і фортепіяновому супроводі Лесі Рудої-Пенкальської майстерно виконав «Отче наш» — А. Гнатишина, «Услиш, Господи» — І. Лаврівського, «Восхвалю ім’я Бога моєго» — Д. Бортнянського, в останній пісні сольо заспівували: І. Павлічка, П. Галас, І. Кушнір й І. Староста. Четвертою піснею, яку виконав «Прометей», була «Молитва» з опери «Запорожець за Дунаєм» — С. Гулака-Артемовського, у якій прекрасно сольо виконав відомий соліст Богдан Чаплинський, тенор. Хор «Прометей» своїми збалансованими і дбайливими виконаннями наповняв авдиторію молитовною милою атмосферою з почуттям задоволення і насолоди.

У другій частині музично-мистецької програми виступила відома солістка Львівської Опери, яка зараз співає у Нью-Йорк Сіті Опері Оксана Кровицька, сопрано, яка при фортепіяновому супроводі Ірини Пелех-Зварич чудово виконала «Чотири пісні» («Канті спірітуалі») — І. Соневицького — «Під Твою милість», «Богородице Діво», «Страждальна Мати» і «Алилуя». Виконання Оксани прозвучали свіжо, милозвучно і оригінально.

Відома і мила нам усім Лідія Крушельницька з великою відданістю, чуттям і любов’ю прорецитувала поему Богдана Лепкого «В храмі св. Юра». Це була так актуальна і так на часі своїм змістом поема, яка немов заповнила всі прогалини з життя Великого Митрополита Слуги Божого Андрея.

Нью-Йоркський український мішаний хор «Думка», який тількищо відзначив свій сорокп’ятилітній ювілей, під диригентурою Василя Гречинського при фортепіяновому супроводі Євгенії Палій виконав чотири номери. Могутньо прозвучала в музичному опрацюванні Андрія Гнатишина на основі київського розпіву для мішаного хору молитва «Вірую». Чуттєво і молитовно переконливо сольо виконували домінуючо Борис Кекіш, Святослава Качарай, Теодозія Ластовецька і Павло Літепло. Слід підкреслити, що «Вірую» є одним з кращих номерів у репертуарі хору «Думка». Черговою піснею була «Святий Боже…» М. Березовського. У пісні «Камо піду от лица Твоєго» М. Лисенка сольо виконували Святослава Качарай, Теодозія Ластовецька і Омелян Гельбіг. Виконання цієї пісні викликало деякі побажання. Четвертою піснею, яку дбайливо виконав хор «Думка», була «Слава до вишніх Богу» — Дмитра Бортнянського.

На закінчення Святочної Академії обидва хори — «Прометей» і «Думка» разом виконали молитву «Боже великий, єдиний» — М. Лисенка, яка прозвучала зворушливо й могутньо.

Підсумовуючи, можна сказати, що Святочна Академія — концерт на пошану Слуги Божого Андрея була прекрасним букетом запашних і різноманітних цвітів, якими гідно і достойно відзначено світлу пам’ять нашого святця Слуги Божого Митрополита Андрея. До цього спричинились організатори і виконавці цього національного і релігійно-церковного великого свята, яким належить щира подяка. Хай ці відзначення п’ятдесятріччя з дня смерти Слуги Божого Андрея будуть тією краплиною, що причиниться до беатифікаційного процесу Слуги Божого Андрея, зачислити його до лику святих.

М. Г.

Leave a Reply

Your email address will not be published. Required fields are marked *

You may use these HTML tags and attributes: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>