Знаєте, у Вашингтоні є пам’ятник президентові Рузвельту (який був теж дуже скромний) завбільшки з його письмовий стіл – він не бажав собі більшого. Блаженніший теж би не хотів чогось такого монументального, але він би був задоволений, якби ми робили більше перекладів богословської літератури українською. Він любив молитися, любив наукову роботу, і найкращим його вшануванням було б робити побільше такого, може, створити якийсь фонд його імені, який би таким займався. Бо потреба здійснення такої праці дійсно є. Оцим Блаженніший Мирослав-Іван був би справді задоволений.
Повністю інтерв’ю читайте у друкованій версії журналу.
Поділитися:
