Ми багато говоримо про слова, пробуємо знайти дефініції слів «правда», «постправда», сперечаємося, чи так, чи сяк. Але я хочу тут кілька речей констатувати, може, вони будуть трохи єретичні, не філософські, навіть не дуже історичні, проте мені хочеться ними поділитися. Богослови завжди кажуть, що правда не є щось, правда є Хтось. Це «Хтось» я поширюю не лише на Господа Бога, творця історії, Істину в абсолютній інстанції. Для мене та правда є й тими конкретними людьми, які слугують для мене прикладом, які свідчать про певні істини чи про ту велику Істину через якісь конкретні істини. (Олег Турій)
Свіжий номер
4(498)2023
- Колонка редактора Володимир Мороз
- Лік від корупції – солідарність Андрій Костюк
- Південний форпост «Карітасу» УГКЦ Світлана Бабинська
- Церква дружня до дитини Наталя Тарновська
- Роздуми про Церкву в Америці (2) д-р Андрій Сороковський
- «Ваш ґород Ґлупов невідступно з вами…»: російські ідентичності у дзеркалі сучасної українсько-російської війни д-рка Тетяна Євсєєва
- Свій серед своїх Христина Дорожовець
- Боже, милостивий будь мені, грішному. Спогад-оповідання Михайло Носа
- Володимир Антонович, Галичина і Греко-Католицька Церква. д-р. Ігор Чорновол
- На шляху до зрілої віри і здорової духовності Тарас Байцар
- Чому небо не падає?