Моя постава яка була, такою залишається: я люблю Україну. А от щодо людей, то, за моїми спостереженнями, ситуація змінюється. На сході в часі війни більше людей навертаються до Бога. З ними часом є, як з тими малими дітьми: щоби щось усвідомити, мусять бути покарані, мусять чимось жертвувати і щойно тоді задумуються: може, я неправильно жив дотепер? Так було з ізраїльським народом: відступали від Бога – починалася колонізація чи рабство, наверталися до Бога – отримували свободу. Те саме з кожним народом: відступаємо від Божих заповідей – маємо Божу кару, як кажуть у народі, хоч Бог не карає, то ми самі себе караємо, а навертаємося – то маємо Боже благословення.
Повністю інтерв’ю читайте у друкованій версії журналу.
Поділитися:
