У першу річницю смерти світлої пам’яти Патріярха Йосифа

Кожного року, наприкінці погасаючого літа і на початку багатої осені наша Церква в особливий спосіб у цьому часі вшановує культ Богоматері, себто обходить Богородичні празники, що були дуже популярними на рідних землях — Україні. В той час в Україні відбувались численні прощі до різних відпустових місць. Там же паломники підносили хорально-благальні та молитви подяки Пречистій Діві Марії за всі ласки, якими нас нагородив Всевишній Господь. В ці Богородичні свята ми утверджували нашу віру і знаходили непохитну надію.

Від минулорічних, себто 1984 року, Богородичних празників, цей період в році Богородичних свят замаркувався у нашій пам’яті незрівнянно сумною подією, бо в цей час Всевишній Господь покликав до себе свого неустрашимого і незламного працівника світлої пам’яти Патріярха Йосифа. День 7 вересня 1984 року залишиться незабутнім в історії Української Католицької Церкви. З днем смерти Патріярха Йосифа закінчився унікальний період боротьби нашої Церкви за її історичні права. Світлої пам’яти Патріярх Йосиф усе своє довге життя віддав для Христової Церкви й українського народу і пішов перед престіл Всевишнього Господа Бога з багатьма талантами, щоб скласти звіт, як довголітній пастир УКЦеркви. Він свої таланти багатократно помножив, залишивши за собою нестерті сліди своєї неперевершеної праці, посвяти й відданости, як добрий Пастир-Патріярх Києво-Галицький і всієї Руси-України.

Слід підкреслити, що й відхід у Божу вічність Патріярха Йосифа не був звичайний, бо Патріярх Йосиф закрив свої очі напередодні Різдва Пресвятої Богородиці, що його наша Церква відзначає 8 вересня. Водночас Різдво Пресвятої Богородиці у нашій Церкві є початком церковного року. Напевно і цей мало помітний факт має свою символіку і значення. Зрештою, відомо, що Різдво Божої Матері у Східній Церкві належить до найстарших Богородичних свят. У тропарі цього празника говориться про Богоматеринство Пречистої Діви Марії, з якої «…засіяло Сонце Правди, Христос Бог наш».

Не хочеться вірити, що це вже пройшов рік часу від смерти Патріярха Йосифа. Здається, що це було вчора, як на соборі Святої Софії у Римі спадали жалобні малинові прапори, а з собору неслись похоронні молитви і співи за душу св. пам’яти Патріярха Йосифа. З того часу вже проминув повний рік. І в річницю смерти згадаймо нашого церковного Пробудителя Патріярха Йосифа, який відпорошив і пригадав нам наше історичне церковне «я» і виразно та недвозначно вказав нам, проти волі багатьох, нашу майбутність у патріярхаті, що його десятиліття непомітно проминуло у липні 1985 р. Це є та спадщина Патріярха Йосифа, якої не можна вже ні змінити, ні знищити, ні спалити. Правда, є ще такі серед своїх і чужих, які все ще намагаються це змінити. Нам залишилось, як колись ізраїльському народові, що ним провадив біблійний Мойсей, іти з його духом печаттю. Це одинокий шлях!

Згадаймо річницю смерти Патріярха Йосифа не тільки у наших щирих молитвах, але й добрих ділах. Не забуваймо, що Блаженніший Патріярх Йосиф залишив своє унікальне «Завіщання», у якому доручив нам звершувати ним розпочаті діла. Варто в ці дні його смерти зробити паломництво до Вічного Міста — Риму і поклонитись перед домовиною Патріярха Йосифа у крипті собору Святої Софії та відсвіжити собі нашу пам’ять про його непроминальні діла. Приїхати та підсилити цей український церковно-релігійний осередок у Римі, який на протязі більше двадцяти років розвивався та ширив добре ім’я про українську Церкву і нарід у центрі вселенського Християнства. Не пожаліймо для цього трохи своїх особистих зусиль, бо ж Блаженніший Патріярх Йосиф не жалів для нас і для нашої Церкви цілого свого життя. Відвідаймо в цей період Богородичних празників наш український Рим і поклонімось гробам наших святих. Піднесімо наші щирі молитви до Пресвятої Богородиці і Приснодіви Марії, щоб Вона взяла нашу Церкву під свій щедрий омофор і заступилась за нашу Українську Церкву, як колись, у минулому, оберігала нас від нападів безбожного світа.

Також згадаймо в ці дні наших молитов, наші відпустові місця: Почаїв з славною Почаївською Божою Матір’ю, Зарваницю, Гошів, Красне, Вишгородську і Холмську чудотворну Божу Матір та багато інших місць, щоб додала нам сили встоятись нашій Церкві на батьківщині і в діяспорі та допомогла нам успішно здійснювати розпочаті діла Патріярха Йосифа. Щоб Мати Божа також просвітила тих, які не можуть бачити правди, що веде до світлого Христового майбутнього. Просім Пресвяту Богородицю, щоб нам післала добрих і неустрашимих пастирів нашої Церкви.

У цей період Богородичних празників присвятім наші молитви св. п. Патріярхові Йосифові й молімось, щоб він там, у Божих хоромах, заступався за нашу страждальну Церкву. Тому й ми молімось за нашу Церкву і просім Матір Божу, щоб Вона зберегла нашу Церкву для нашого знедоленого українського народу. Просім, щоб знову в наших рідних церквах на Україні заграли радісні дзвони і дальше продовжували славити Всевишнього Господа Бога на небесах. Молімось щоб наші молитви відчув світлої пам’яти Патріярх Йосиф.

М. Г.

Leave a Reply

Your email address will not be published. Required fields are marked *

You may use these HTML tags and attributes: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>

Свіжий номер

2 (477) 2020 2-2020-internet-web