У сніжний Свят-вечір в Москві процвітає віра

Під таким заголовком за 8 січня 1981 р. з’явилася стаття в «Нью-Йорк Таймс», автором якої є Р. В. Апплі, молодший. Автор написав своєрідний репортаж про святкування Різдва Христового у Москві. Він дає описи з святкувань, які відбувалися по церквах у Свят-Вечірню ніч. Він підкреслив, що у Москві калатання дзвонів чути дуже рідко, звичайно тільки з нагоди великих свят. При цьому відмітив, що тепер у Москві є 46 чинних церков у порівнянні з 657, що були чинними до більшовицької революції. Це значить, що 611 церков на протязі 63 років більшовицького панування перестали існувати. Сьогодні атеїзм вже 63 роки є офіційною доктриною в Радянському Союзі, але незалежно від цього на Різдво церкви були відкриті й переповнені. Кореспондент підкреслює, що така ситуація не є винятком, це повторюється щороку.

Кожної неділі церкви відвідують переважно жінки середнього і старшого віку, але на свята Різдва Христового і Христового Воскресення, крім старших і старих є також молоді жінки і мужчини. Автор пише, що молоді люди приходять з цікавости і любови до церемоній — як його інформували. Один співрозмовник сказав кореспондентові, що люди йдуть до церкви на Свят-Вечір з таких самих причин, як вони йдуть на першотравневу параду чи на прем’єру «Большого», чи цирку — росіяни все люблять помпу. Але як тоді пояснити, що за словами кореспондента в усіх 46 чинних церквах було повно народу, кожне місце було зайняте, а також люди стояли на дворі?

Автор відзначив, що в церкві кладуть пожертви не тільки у формі грошей, але також овочі: яблука, помаранчі, грушки. Під час святкувань було прочитане послання «патріярха Москви і всієї Росії Пімена», яке прозвучало в тоні миру і спокою у світі між всіма державами. Такий заклик був зроблений до всіх вірних. Він подав інформацію, що «тільки що Патріярх на синоді призначив голову комісії для плянування святкувань 1988 р. — тисячоріччя навернення Росії на християнство — «Хрещення Росії», як це є відомо тут. Християни дивляться на ці святкування так, як комуністи дивляться на конгрес партії, як символ надії і відродження і пробують забути засуджених на протязі минулого року на ув’язнення і заслання кількох християн-дисидентів».

Автор підкреслює, що патріярх в свойому посланні, де говориться про 1000-ліття, бачить в церкві ідентичність з нацією. Патріярх Пімен говорить: «Наша церква була кораблем для з’єднання земель Росії». Він пише в іншому місці:

«Більше, як раз наші патріоти посвятили себе в обороні своєї землі від наїздників і завжди наша церква підтримувала справедливість та шляхетну мету».

Так говорить патріярх Пімен, що його сильно критикують його власні вірні як вислужника кремлівських вождів. В цій самій статті написано, що згідно з матеріялами, які дістались на Захід, було написано, що число священиків в Радянському Союзі катастрофічно зменшується. З двадцяти п’яти тисяч священиків у 1959 р. їх число зменшилось до 5,994 в 1974 p., а під сучасну пору це число буде ще менше, приблизно 4,500 до 5,000.

Цікаво, як це може пояснити патріярх Пімен? В цьому «з’єднанні» земель Росії також включена й Україна та Українська Католицька Церква. Найцікавіше в посланні Пімена є те, що Росія буде обходити тисячоріччя хрещення Росії в 1988 році. Адже всім історикам відомо (і в «Нью-Йорк Таймсі» повинні також знати), що в 988 році, коли Київська Русь приймала християнство, Росії ще не було.

В нашому церковному житті багато, згадується про святкування тисячоріччя хрещення Русі-України, але дотепер нічого особливого не зроблено. В нас часто говориться про юрисдикцію Патріярха Йосифа і деякі наші єпископи говорять, що його юрисдикція є тільки там, на Україні. Було б добре, якби вони дещо сказали про права, юрисдикцію та історичну правду московського патріярха Пімена. Бажано було б почути і побачити наших єпископів на відповідних форумах, хоч би на форумі загальної католицької преси. Пригадуємо, що єп. Василь Лостен поспішив із спростуванням після ювілейних днів у Римі в 1979 р. відносно тодішніх подій. Було б добре, щоб у цій справі він також дещо сказав, адже це так конечне.

Чи сказавши історичну брехню, що Росія прийняла в 988 році християнство, як зробив московський патріярх, також належить до справедливости і шляхетности? Виглядає, якщо б патріярх Пімен був на місці Брежнєва, то, мабуть, досьогодні з України нічого не залишилось би. Для Пімена Україна не існувала б, як не існує Київська Русь.

Leave a Reply

Your email address will not be published. Required fields are marked *

You may use these HTML tags and attributes: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>