Свіжий номер

1(501)2024

Час ставати сильнішими

Стати автором

У справі промови Патріярха Мирослава-Івана

У п’ятницю, 6 листопада 1987 p., у Римі, відбулось відзначення 40-річчя постання церковної організації під назвою «Церква у потребі», яка на протязі сорока років провела велику й неоціненну працю. З її допомоги чимало скористала і ще сьогодні користає наша Церква. Основоположником і довголітнім головою цієї організації був голландський монах о. Веренфрід ван Страатен. На це святкування були запрошені кардинали й різні церковні достойники. Блаженніший Мирослав-Іван був також там і виголосив промову в італійській мові. У своїй промові Блаженніший Мирослав-Іван говорив про життєвий шлях о. В. ван Страатена, підкресливши, як він після Другої світової війни простив німецькому народові за нанесені кривди й знищення. Блаженніший говорив у дусі прощення.

На жаль, західня преса передала уривки його промови за агенціями Ассошіейтед-Пресс і Нешенел-Католік, що опублікували неточні й невірні цитати. З приводу цього серед українців у діяспорі постали різні застереження. Редакція не диспонує ще повним текстом промови, але знаємо те місце промови, що викликало ці застереження. Ось слова Блаженнішого Мирослава-Івана:

«Ідучи слідами Христового духа, простягаємо нашу руку прощення, примирення і любови до російського народу і московського патріярхату. Повторяємо, як і в нашому примиренні з польським народом, слова Христові: «Простіть, як і ми прощаємо» (від Матея 6:12).

Ми всі брати в Христі, шануймо один одного, навчімося жити разом свідомі, що нас єднає у нашій релігійній традиції, що допоможе нам побороти всі труднощі на дорозі єдности для спасення наших народів.

Найбільший дар для мене був би з нагоди Ювілею Хрещення Руси-України відслужити Літургію у моїй катедрі у Львові».

Розглядаймо ці слова, як слова Христового послідовника — Пастиря, а не національного провідника, тоді ми побачимо їх глибокий зміст і сенс нашого християнства.

Редакція

Поділитися: