К. Малицька

У ту ніч чудотворну Дитяти,
Як засядем в родиннім кружку,
Пом’янім тихим словом посвяти
Україну всю мертву й живу.
Тих, що в бою за рідні прапори,
Щоб з кайданів народ розкувать,
Своїм трупом встелили простори
Від Амуру аж ген до Карпат.
Тих далеких, що в стужі Сибіру
Линуть думкою в рідне гніздо,
Тих по тюрмах, що в мурах у сірих
Крізь решітку вітають Різдво.
І хай в вечір єдиний той в році,
Хоч і сила ворожа б’є нас,
В світового безладдя потоці
Серцем буде Вкраїна одна!