Усім конфесіям потрібно справді задуматися, як побороти моральне падіння в суспільстві. А окремим із них варто шукати відповіді на ще два запитання: що вони робили з часу здобуття релігійної свободи? Чи настільки вже органічними та впливовими вони є на теренах, які приписують собі як канонічні? Релігійні організації в конкретних регіонах держави, за висловом знаного релігієзнавця Віктора Єленського, належать до різних цивілізаційних ареалів. Видається, що ці організації також потребують внутрішнього очищення і навіть лукавлять, коли перешкоджають іншим виправити стан суспільства на місцях, коли не пускають «опонентів». Проте назвати когось кращим, а когось гіршим було б помилкою. Адже в Україні, зі слів Блаженнішого Любомира Гузара, нема трьох Православних Церков і однієї Греко-Католицької, а є одна київська Церква, яка містично єдина, хоча видимо поки що розділена. І немає кількох суспільств: православних, католицьких, протестантських, а є єдина Україна. Принаймні так декларують самі конфесії. А тому вони покликані відповісти на виклики часу спільно й дієво. Єднання на Майдані створює підстави думати, що це можливо.
