Українська громада Ошави попрощала Миколу Максимишина

По довгій і тяжкій недузі, 16 грудня 1985 року, відійшов у вічність бл.п. Микола Максимишин, довголітній член Ошавської громади, член парафіяльної ради церкви св. Юра і член Братства Українців-Католиків.

Покійний народився 20 січня 1913 р. в селі Голгочі, повіт Підгайці, Західня Україна. Переживши часи Другої світової війни, поселився в Канаді, в Валдор, Квебек, а від 1952 р. був сталим мешканцем Ошави, де провів своє трудолюбиве життя з дружиною Анною з дому Глинянською і з сином Мирославом і донею Ярославою. Крім заробітньої праці, бл.п. Микола Максимишин був цілий час активним в громадській праці як член будови Рідної Школи і член управи, член управи парафіяльної Ради, член Братства Українців-Католиків. З нагоди 50-ліття БУК-у був відзначений окремою грамотою. Відділ, що його він заступав, був на почесному місці в єпархії.

Покійний був великим ентузіястом і організатором бібліотеки при БУК-у, в якій більшість книжок були його власністю. Своїх дітей виховував на національно свідомих громадян, які покінчили «Рідну школу» і є активними в організації СУМ.

В особі Миколи Максимишина громада Ошави втратила свого відданого і жертвенного працівника. Похорон був величавий з численною участю української громади. Похоронні відправи у церкві св. Юра довершили о. Р. Набережний і о. С. Ґаук. Члени Братства Українців-Католиків взяли участь у своїх одностроях із прапором. На бажання покійний Микола був похований в однострої БУК-у на українському цвинтарі свв. Володимира і Ольги в Ошаві.

Після похорону у парафіяльній залі відбулись поминки при численній участі громадян. Отець Роман Набережний прощав покійного від парафії, накресливши життєвий шлях покійного і його вклад праці для громади, церкви й української спільноти. Отець Ґаук в теплих словах згадав свою співпрацю з бл.п. Миколою і висловив співчуття родині покійного. В імені парафіяльного уряду попрощав покійного Володимир Бурант, а від Спілки Української Молоді і БУК-у — Антін Шуліга, який проводив поминками.

Про життя, досягнення й заслуги говорив співробітник бл.п. Максимишина проф. Й. Наконечний.

На заклик ведучого поминками, при згоді родини покійного, переведено збірку на «Патріярший фонд». Збірку, що дала 290 дол., перевели пп. Яків Малаховський і Евстахій Симинюк. Збірка продовжується. На газету «Наша мета» і журнал «Патріярхат» переслано 90.00 дол. Від родини покійного зложив подяку отцям Р. Набережному і С. Ґаукові, організаціям і присутнім за участь в похоронах тесть покійного М. Збіглий.

Спи, Миколо, спи, про волю і долю українського народу сни, а канадська земля нехай буде тобі легкою.

А. Ш.

 

Свіжий номер

5 (492) 2022 OBKLADYNKA_sajt