Українська католицька преса «Америка» і «Шлях» зцензурували Соборне Різдвяне Послання ієрархії…

На жаль, у контрольованій нашими владиками пресі, тут маємо на увазі український католицький щоденник «Америка» і український католицький тижневик «Шлях», які знову зцензурували «Соборне Різдвяне Послання Ієрархії Помісної УКЦеркви». Це сталось понад всякі сподівання, на жаль, це не вперше. До речі, у згаданому посланні викреслено згадку про св.п. Патріярха Йосифа, а в другому місці змінено слово, а після цього знову пропущено ціле речення. Якщо б ми не мали досвіду з минулого, то можна це зарахувати, як помилку, але ми знаємо, що ще за життя св.п. Патріярха такі речі ставались у «Америці» і «Шляху» включно з виправлянням підпису, а сьогодні викреслюється згадку про нього.

Хіба ж це не дивно, тоді коли Папа Іван-Павло II неодноразово сказав про Патріярха Йосифа такі знаменні слова, які ми повинні все пам’ятати: «Покійний боровся за справедливу справу… його треба цінити, бо він мужньо ставав в обороні прав своєї Церкви». Як у світлі цього виглядає цензура «Америки» і «Шляху»?

Нижче містимо надруковані місця у «Шляху» з 22 грудня 1985 р. і такого ж самого змісту в «Америці» за 24 грудня 1985 р. і поруч подаємо це саме місце «Соборного Різдвяного Послання…», що було надруковане у «Вістях з Риму» за листопад 1985 р.

У ривок з тексту Соборного Різдвяного Послання, надрукований у «Америці» і «Шляху»:

«Нашим прикладом до наслідування нехай стане Сл. Б. Митрополит Андрей, який своє життя «повне терпінь та дослідів» віддав справі церковного з’єдинення, щоб сповнилися слова Христові «щоби всі були одно» (Ів. 17, 21), і за що пролляв свою кров святий Йосафат, а разом з ним наші єпископи, священики і вірні».

(Після «св. Йосафат» пропущено: страждав наш Блаженніший Йосиф-Ісповідник).

Текст цього самого Послання, надрукований у «Вістях з Риму»:

«Нашим прикладом до наслідування нехай стане Слуга Божий Митрополит Андрей, який своє життя, «повне терпінь і дослідів», віддав справі церковного з’єдинення, щоб сповнилися слова Христові: «щоб усі були одно» (Ів. 17, 21) і за що пролляв свою кров святий Йосафат, страждав наш Блаженніший Йосиф-Ісповідник, а разом із ним наші єпископи, священики і вірні».

Текст, надрукований у «Америці» і «Шляху»: «Отож нашим завданням є, на світанку нашого тисячоліття, скріпити цю нашу єдність з Христом і свідчити Йому Нашим закликом до Вас, Дорогі Браття і Сестри, нехай будуть в цей час підготови до нашого Ювілею слова св. Павла: «Вдягніться, отже…» (Замінено слово відновити на слово скріпити, а також пропущено речення: у Тайні хрещення постала «Свята Русь», у її благодаті скріпиться Україна. Текст з «Вістей з Риму»: Отож нашим завданням є, на світанку нашого тисячоліття відновити цю нашу єдність з Христом і свідчити Йому. У Тайні хрещення постала «Свята Русь», у її благодаті скріпиться Україна. Нашим закликом до вас, дорогі Браття і Сестри, нехай будуть у цей час підготовки до нашого ювілею слова св. Павла: «Вдягніться, як Божі вибрані, святі і любі…»

До повищого доводиться тільки спитати: так ми цінимо й шануємо нашого великого Покійника, Блаженнішого Патріярха Йосифа? Гадаємо, що відповідальні за ці публікації повинні зробити з цього відповідні висновки. Чи маємо пригадувати журналістичний кодекс етики? Шкода, що це сталося в католицькій пресі, яка повинна бути добрим прикладом для жовтої преси, але, як виглядає, їй треба було б наперед трохи повчитись моральних вартостей у жовтої преси.

Редакція

Свіжий номер

5 (492) 2022 OBKLADYNKA_sajt