Свіжий номер

1(501)2024

Час ставати сильнішими

Стати автором

Українська метрополія Нью-Йорку достойно відзначила 40-річчя з дня смерти Слуги Божого Андрея

Заходами «ад гок», зорганізованого при церкві св. Юра Комітету в Нью-Йорку під протекторатом преосвященного Владики Василя Лостена та почесному керівництві о. пароха Патрикія Пащака, ЧСВВ, 9 грудня 1984 р. у великій залі Фешин Інституту відбувся величавий концерт-академія на пошану князя Української Католицької Церкви — Митрополита, Слуги Божого Андрея, у сорокріччя з дня його смерти. Мабуть, це не тільки видається, але є правдою, що чим більше ми віддалюємось від дня смерти нашого незабутнього князя УКЦеркви Слуги Божого Андрея, тим він для нас ближчий, виразніший і більше зрозумілий стоїть перед нашими очима.

З якого аспекту ми не підходили б до непересічної, унікально-неповторної особистості Митрополита Андрея, то він все залишається неперевершений і неповторний. Він же як людина — незрівняний великий гуманіст у найширшому розумінні цього слова, глибоко релігійних чеснот, чи як монах — з посвятою аскет, чи як священик — справжній душпастир, богослов, мислитель і врешті ієрарх — Князь Української Католицької Церкви на Святоюрській Горі. В його, в Слуги Божого Андрея, простоті віддзеркалюється глибина його незрівняного розуміння і велич Христової Церкви. А все це випливало з його невичерпного джерела безмежної любови, цієї справжньої любови, що є основою основ Христової Церкви.

Сьогодні, в сорок років з дня смерти Митрополита Андрея, ми переконуємось, який це був велетень вселенського маштабу. Очевидно, український нарід на рідних землях не мав і не має можливости публічно, гідно й величаво відзначити це глибоко багатосимволічне сорокріччя князя нашої Церкви з дня його смерти. Там більшовицькі безбожні атеїсти стараються усіма засобами, різними вигадками у пресі знеславити ім’я нашого апостола любови і правди, Слуги Божого Андрея. В такій дійсності гідно, достойно й величаво згадала ім’я світоча Христової Церкви, Слуги Божого Андрея, українська громада у діяспорі.

Відзначення святкувань 40-річчя з дня смерти Митрополита Андрея розпочато в неділю, 9 грудня 1984 p., торжественною архиєрейською Службою Божою, яку у церкві св. Юра відслужив митрополит Стефан Сулик у сослуженні владики Василя Лостена, владик Інокентія Лотоцького і владики Роберта Москаля та при співучасті о. пароха Патрикія Пащака і багатьох отців. Під час Служби Божої співав хор ім. Андрея Шептицького. Глибоко вдумливу і дбайливо опрацьовану та добре виголошену проповідь сказав владика Роберт з Клівленду.

В цю ж саму неділю о год. 3:30 у Фешин Інституті відбулась святочна академія, яку розпочато молитвою «Отче наш» у виконанні хору ім. Митрополита А.Шептицького під диригентурою Андрія Добрянського. Владика Василь Лостен святочно відкрив академію. Цей самий хор виконав ще пісню «Коли втомлений» — Й. Кашкевича, І. Недільського, у якій сольо виконала Зірка Дерлиця, та пісню «Буде ім’я Господнє» — І. Недільського.

Коротку промову, присвячену Слузі Божому Андреєві, виголосив Владика Інокентій. Владика вказав на особливі риси й прикмети Митрополита Андрея.

В дальшому продовжувалась багата мистецька програма. З сольовими точками виступив Андрій Добрянський, який виконав «Пасли пастирі» — А. Рудницького, «Степ» — Я. Степового і «Псалом 94» — В. Барвінського.

Чоловічий хор «Прометей» при фортепіяновому супроводі добре виконав пісню «Молітесь, браття» — К. Стеценка з мельодійним сольовим заспівом Ігоря Кушніра. Крім того, цей самий хор під диригентурою Михайла Длябоги виконав: «Вибір гетьмана» — К. Стеценка з сольозаспівом Мирона Касіяна, «Хваліте Бога» — А. Лірена з сольом Омеляна Татунчака та «Думу про Почаївську Божу Матір» — М. Леонтовича з сольовим виконанням Ігоря Кушніра.

Довшу деклямацію «В храмі св. Юра» Богдана Лепкого виконала Лідія Крушельницька. Оперна співачка Марта Кокольська-Мосійчук виконала три пісні: «Богородице Діво» — А. Гнатишина, «Під твою милість» — І. Соневицького і «Як давно» — Г. Китастого.

Український хор «Думка» під диригентурою Семена Комірного і фортепіяновому супроводі Татіяни Поташко виконав: «Чи Ти мене, Боже милий», Псалом 12 — А. Гнатишина з мельодійним басовим сольозаспівом Ігоря Зам’ятого і «Не нам на прю з тобою стати», «Кавказ», частина II — С. Людкевича.

На закінчення мистецької частини спільно хори «Думка» і «Прометей» при фортепіяновому супроводі Татіяни Поташко виконали «Владико неба і землі» (з опери «Запорожець за Дунаєм») — С. Гулака-Артемовського з сольовим виконанням Марти Кокольської-Мосійчук під диригентурою Михайла Длябоги. Виконання прозвучало могутньо.

На закінчення концерту голова Комітету Роман Гуглевич подякував виконавцям та всім учасникам.

Поділитися: