Від останнього звітування про церковно-мовний конфлікт у парафії Пресв. Родини у Вашінґтоні, Д.К. на сторінках цього журналу в лютому ц.р. тут не зареєстровано жодного поліпшення ситуації. Навпаки, завідуючі парафією Редемптористи, оо. Шавель і Й. Денищук, увівши в одну св. Літургію в цілости англійську мову, роз’ятрили конфлікт до тої міри, що миряни, оборонці правопорядку в Церкві, хіба будуть змушені знайти іншу, довготривалу розв’язку на те, щоб зберегти правопорядок та ідентичність нашої Церкви та обряду для майбутніх поколінь.
Тимчасом, проти всякого здорового глузду та реальних можливостей, оо. Редемптористи роблять заходи для побудови церкви-пам’ятника з ґротою Почаївської Богоматери. В тій цілі вони без порозуміння й апробати загалу парафіян, закупили три-акрову площу за приблизно 300.000 долярів. Союз Українців Католиків «Провидіння» поспішив з позичкою 150.000 долярів не зважаючи на те, що в парафії існує затяжний роздор та що приблизно 60 жертвенних родин — парафіян — відмовились піддержувати церковну політику оо. Редемптористів спрямовану на денаціоналізацію мирян та англійщення нашого обряду та Церкви. Безперечно, громада Вашингтону потребує свойого Божого храму, але, як слушно підкреслив п. Богдан Казанівський, секретар «Провидіння» в своїй статті п.з. «Український Вашингтон» (гл. «Америка» від 33-ого травня 1974) «для осягнення тої мети необхідним є, щоб в парохії заіснувало гармонійне співжиття, взаємне довір’я та вияв доброї волі». Як дивно, але виглядає, що Управа не взяла до уваги цих логічних думок свойого секретаря та примкнула очі на цей сумний стан у Вашингтонській парафії. У рекомпенсату за уділення позички Управа «Провидіння» зажадала «хабара» у виді 50 нових членів для місцевого Відділу «Провидіння». Як зачуваємо, хоч торгу добито, то проте нових членів покищо обмаль!
