Христос Воскрес!
Нині поздоровляють себе і складають найкращі побажання усі наші вірні, православні і католики, східнього обряду», — це перші слова великодньої проповіді Патріярха Йосифа у вщерть заповненому соборі св. Софії в Римі з неділю, 25-го квітня.
Нав’язуючи до змісту цих слів, Блаженніший Йосиф пояснив, що якраз Воскресення Христове це найясніший доказ об’явлення «і всієї науки Христової», бо Господь Ісус «перейшов терпіння і випив чашу до дна», а «скількість і страшних терпінь не можна собі уявити». Тому, — пригадував Патріярх, — Воскресення таке для нас переконливе. Закликаючи вірних до великої надії, Блаженніший Йосиф додав, що «по терпінні, по страсній п’ятниці, приходить Воскресення», яке не тільки приносить нове фізичне життя і навіть піднесення на дусі, але й «освячуючу ласку», яка веде до нового існування на життя небесного.
Великодні торжества, які почались тут вже у Великий Четвер патріяршим свяченням мира та антимінсів, а увечорі Утренею страстей Господніх з читанням 12 Євангелій, з яких Блаженніший читав першу і останню, знайшли широкий розголос в італійській пресі. Ватиканське радіо та італійська крайова комунікаційна сітка РАІ подавали обширні репортажі в різних мовах про страсні та воскресні відправи у Софійському соборі, нав’язуючи знову до привіту Папи Павла VІ делеґатам з’їзду СУСТЕ в середу, 21-го квітня, про що рівнож звітувала агенція Асошієйтед Пресс, підчеркуючи рідкість відкритої піддержки Ватикану для пеpeслідуваних українських католиків.
У Велику П’ятницю вже самі священики Софіївської обителі при допомозі своїх сусідів – отців Салезіян відправили царські часи та вечірню із винесенням плащаниці, а увечорі прибув знову на Український Католицький Університет Блаженніший Патріярх Йосиф із свого постійного місця перебування у Ватикані, щоб відправити, у сослуженні п’ятьох ієрархів, Єрусалимську утреню. Через два дні, при Божому гробі, в Софійському соборі держали стійку пластуни із невеличкої групи в Римі. У Велику Суботу вранці відправлено Літургію св. Василія Великого, а увечорі в соборі відбувся обхід з плащаницею, після чого Посвячено першу паску у св. Софії. Питомці патріяршої колегії св. Софії при УКУ ще з часів перед вибудуванням храму святять паску в самих приміщеннях університету, а оце перше свячення паски відбулося в самій церкві. До речі, це була паска двох українських емігрантів-втікачів, недавно прибулих з України.
В саму неділю Воскресення, торжества розпочалися відразу на сходах перед собором Воскресною утренею о годині 8-ій вранці. Блаженнішому Патріархові, під час утрені та Архиєрейської Служби Божої, сослужило дев’ять єреїв, а дияконував о. канцлер Іван Дацько. Співали питомці. Під гомін нових дзвонів проголошено Євангеліє в грецькій, латинській, старослов’янській, італійській та українській мовах. Собор заповнили чужинці різних національностей, як рівнож українці з Риму та з інших країн. Після Літургії, Блаженніший Йосиф запросив усіх приявних до залі УКУ на традиційне свячене яйце, де від української громади Риму складав побажання Блаженнішому ректор малої семінарії, о. Василь Сапеляк.
У Світлий понеділок продовжувалися Великодні торжества патріяршою Службою Божою в першій українській парафії Риму при церкві свв. Сергія і Вакха в центрі міста. У своїй проповіді Блаженніший Патріярх навів слова із великодньої Євангелії: «В началі було слово», пояснюючи вірним конечність цієї найважливішої правди існування Бога. Наче продовжуючи свої слова з попереднього дня, Патріярх Йосиф настоював на важливості надії в христіянському житті, нав’язуючи до Євангельської сцени «В дорозі до Емаусу», коли два зажурені, огірчені і розпачливі учні зустріли в закритому виді воскреслого Христа. Підкреслюючи, що настрій цього моменту подібний до сьогоднішніх часів, коли «претяжке наше положення» і є «стільки незгоди і нарікань», Блаженніший Отець закликав до надії, бо «Христос Воскрес…, бо слово сталося тілом». Протиставляючи нашу повну віру в Бога всім матеріялістичним тенденціям, Блаженніший Отець заявив: «Бог був, є і буде — це є та велика правда, на якій ми опираємося, яку ми почитаємо, яка є піднесенням для нас… бо є Бог», а на кінець додав «нехай воскресення Христове запалить і в нас того духа відваги, того духа сили…. щоб це діло, яке розпочав своїм спасенням Ісус Христос, ми дальше продовжували і для своєї душі і для других».
ПАТРІЯРХ ЙОСИФ ЗАКЛИКАЄ ДО «ПОЄДНАННЯ В ХРИСТІ»
