Український Нью-Йорк у 40-вий день смерти св. п. Патріярха Йосифа

(Власна кореспонденція). У сороковий день смерти св. п. Патріярха Києво-Галицького і всієї Руси-України Помісної Української Католицької Церкви, Блаженнішого Отця Йосифа у вівторок, 16 жовтня 1984 p., у церкві св. Юра при Сьомій вулиці, в Нью-Йорку, о 7-ій годині вечора була відправлена заупокійна архиєрейська Служба Божа з Панахидою. Владика Василь Лостен відправив Службу Божу у сослуженні о. пароха ігумена Патрикія Пащака, о. Севастіяна Шевчука і о. Лева. Церква була заповнена вірними, які прийшли, щоб спільно піднести молитви до Всевишнього Господа не тільки за душу Патріярха Йосифа, але й просити його, щоб він дальше заступався за нашу Церкву й українській нарід перед престолом Всевишнього.

Під час Служби Божої о. парох Патрикій Пащак, ЧСВВ, виголосив проповідь, присвячену Патріярхові Йосифові. Слід підкреслити, що о. Патрикій був безпосереднім учасником похоронів Патріярха Йосифа у Римі. Під час величавих похоронів було чимало глибоко зворушливих моментів, які надовго залишаться у пам’яті всіх учасників. Дещо з цього було помітно у особливій проповіді о. Патрикія Пащака. Проповідник звернув увагу вірних на те, що часто багато провідників народу приходять на це становище непідготованими. Коли ж ідеться про нашого церковного і національного провідника, Блаженнішого Верховного Архиєпископа і Кардинала Йосифа Сліпого, то слід відмітити, що він довго готувався. Господь довго його випробовував ще на волі, а згодом у Київській тюрмі, а після цього далеко, далеко на засланні. Це був довгий час. Після такої довгої і важкої підготови Блаженніший Отець Йосиф став нашим церковним проводирем, керував нашою Церквою. При цьому проповідник о. Пащак підкреслив і наголосив, що ми нашого Блаженнішого Верховного Архиєпископа Йосифа не слухали. Без сумніву, о. П. Пащак сказав святу і незаперечну правду. Варто відмітити, що не багато є таких людей, які мають відвагу сказати правду — признатись до своєї власної чи наших спільних помилок.

Поруч з тим варто пригадати, що Патріярх Йосиф залишив для нас для здійснення своє, неповторного значення, «Завіщання»… Після св. Літургії була відправлена Панахида, під час якої співав церковний хор під дириґентурою Івана Хомина. На закінчення спільних молитов прозвуча­ли жалібно-мельодійні слова «Вічная пам’ять»…

Жалібні сходини на пошану св. пам’яти Патріярха Йосифа

Заходами нью-йоркського Відділу Українського Патріярхального Т-ва у п’ятницю, 19жовтня 1984 p., у великій залі Українського Народнього Дому, о сьомій годині вечора, відбулись Жалібні Сходини, присвячені св. п. Патріярхові . Йосифові. На фронтовій стіні на малиновому полотні висів портрет Патріярха Йосифа роботи мистця Михайла Мороза. Жалібні Сходини відкрив, привітавши присутніх і провівши молитву, заступник голови інж. Любомир Зєлик та попросив голову Відділу Т-ва, Миколу Галіва, щоб він виголосив слово, присвячене св. п. Патріярхові Йосифові.

Промовець відмітив, що дати повну і всесторонню оцінку типу людини, якою був Патріярх Йосиф, без відповідної перспективи часу — прямо неможливо. Тому автор у своєму слові тільки згадав деякі важливіші фрагменти з його життя і творчости, підкреслюючи, що такі люди, як Патріярх Йосиф, приходять раз на сто і більше років. Блаженніший Йосиф своєю появою на волі започаткував нову сторінку в історії нашої Церкви і збудив вірних, немов з летаргічного сну, до нового творчого життя, вказавши їм мету і ціль, до якої вони повинні безнастанно прямувати.

Хоч українська громада вже довгий час жиє у вільному світі, але їй не вдалось зацікавити своїми проблемами світову опінію, що з великим успіхом своєю працею і особистістю осягнув Блаженніший Йосиф.

Завдяки йому чужий світ познайомився з проблемами Української Церкви й українського народу. Завдяки Патріярхові постали різні церковно-мирянські та релігійні організації, які провели вагому працю, а що найважливіше — стали вірними носіями його ідеї — патріярхату, яку дальше продовжують здійснювати. Зі смертю Патріярха Йосифа закінчилась лише одна сторінка — подивугідний період історії нашої Церкви, а відкрилась друга, невідома. Стараймось його продовжувати у дусі «Завіщання» Патріярха Йосифа.

Після виголошеного слова присутні миряни мали можливість оглянути фрагменти з похоронів Блаженнішого Патріярха Йосифа, які висвітлив Ярослав Кулинич. Правда, фільм ще не був належно опрацьований і не озвучений, але все ж таки учасники хоч трохи мали можливість побачити величавий похорон св. п. Патріярха Йосифа у Римі. І знову Л. Зєлик подякував присутнім за участь і закінчив Жалібні Сходини молитвою.

Наукова конференція НТШ, присвячена Патріярхові Йосифові

Заходами управи Наукового Товариства ім. Шевченка в США в неділю, 28 жовтня 1984 р. у домі НТШ в Нью-Йорку відбулась наукова конференція, присвячена св. п. Блаженнішому Патріярхові Йосифові. Конференцію відкрив коротким вступним словом і нею проводив голова НТШ д-р Ярослав Падох. Він привітав Блаженнішого Митрополита Української Православної Церкви Мстислава, який прибув, щоб своєю участю віддати свій поклін Патріярхові Йосифові. Як вже писала преса, звітуючи про перебіг похоронів, то Блаженнішого Митрополита Мстислава на похоронах у Римі заступав Владика Володимир Дідович і о. Дубицький. Блаженніший Митрополит Мстислав розповів про свої безпосередні зустрічі з св. п. Патріярхом Йосифом, підкреслюючи його особливі й виняткові риси, думки та щирі спроби діялогу. При цьому Митрополит згадував про свої зустрічі й з іншими владиками нашої Церкви, зокрема тепло згадував про Владику Будку.

Першу доповідь на тему: «Богословські твори Блаженнішого Патріярха Йосифа» виголосив о. д-р Іван Біланич. Доповідач підкреслив винятковий вклад Патріярха Йосифа у літературу української богословії. Назвав низку його творів, а після цього деякі з них проаналізував. У цих творах Блаженніший Йосиф своїм особливим розумінням давав розв’язку складних богословських питань. Доповідь була широко й дбайливо опрацьована.

Професор Василь Ленцик говорив на тему: «Отець д-р Йосиф Сліпий — професор і ректор Богословської Академії у Львові». Доповідач, як бувший студент тої ж Богословської Академії, говорив про Патріярха Йосифа як про суворого, але справедливого педагога. Блаженніший Отець Йосиф мав дуже добру підготову для педагогічної праці. Але слід підкреслити, що Блаженніший Отець Йосиф був не тільки добрим педагогом і керівником — ректором Богословської Академії, але разом і добрим організатором української науки у загальному. Блаженніший Отець Йосиф плянував, щоб Богословська Академія перетворилась у повний університет з різними факультетами, а не тільки з богословією. Він мав у пляні піднести рівень української науки в цілому, як також рівень культурно-економічного життя українського народу. На жаль, воєнні події Другої світової війни перекреслили його пляни. Блаженніший Отець Йосиф старався, щоб студенти Богословської Академії одержали добре знання і підготову до душпастирської праці.

Доповідач підкреслив, що митрополит Слуга Божий Андрей добре знав, що він робить, коли покликав о. д-ра Йосифа на професора, а згодом ректора Богословської Академії. Вклад Блаженнішого Отця Йосифа у розвиток богословської думки залишився ще не оцінений.

Д-р Леонід Рудницький говорив на тему: «Образ Блаженнішого Патріярха у літературі». Доповідач у своїй дбайливо опрацьованій доповіді представив своєрідний огляд літературних творів, у яких сюжетом творів став св. п. Патріярх Йосиф. Л. Рудницький згадав відому книжку, що була «бест селлер»,— «Черевики рибалки» австралійського автора Моріса Веста. До речі, тоді, коли ця книжка була опублікована, Блаженніший Йосиф ще страждав і карався далеко на засланні. Доповідач провів літературну аналізу творів, які писали про Патріярха Йосифа. Назвав твори польських авторів, що писали про Блаженнішого Отця Йосифа, — Юзефа Лободовського і Ст. Валіцького. З українських авторів, що писали поезії чи цілі поеми, назвав Зою Когут з Австралії, Леоніда Полтаву, Романа Завадовича, Євгена Крименка, Богдана Стефанишина й інших. Доповідач називав їх поезії, читав і аналізував та порівнював їх поезії і поеми. В загальному доповідь була опрацьована із знанням проблематики, добре виголошена і викликала серед присутніх велике зацікавлення.

З коротеньким спогадом про Патріярха Йосифа виступив о. д-р Мелетій Войнар. Керуючий науковою конференцією д-р Ярослав Падох подякував доповідачам за їхні цінні доповіді та всім присутнім за участь.