Український Париж у поклоні Блаженнішому Патріярхові Йосифові

(у 91-річчя з дня народження і 20-річчя звільнення з каторги)

Великі це річниці й виняткові, бо це ювілеї Мужа, що став гордістю не лише українського народу, але й світилом Вселенської Церкви. Благословенні і славні вони тому, що виходять вони далеко поза межі особистих ювілеїв, а стають святом цілої нашої Церкви і народу, виявом змагань за основні права нашої Церкви і народу за самостійність, за самоуправу, за помісність, за Патріярхат.

Заходами Т-ва за Патріярхат Помісної УКЦеркви у Франції відбулися в неділю 20 лютого 1983 р. в Парижі ювілейні святкування. Почалися вони Благодарственною Службою Божою в соборі св. Володимира Великого в Парижі, щоб молитовно з’єднатися і піднести наші окремі молитви до Всевишнього Господа і Пречистої Діви Марії та Всіх Святих з глибокою вдячністю за надіслання нам у «врем’я люте» виїмкового Мужа, Ісповідника Віри і Подвижника Святої Церкви, правдивого апостола-вчителя християнської України.

Благодарственну Службу Божу відправив о. Юліян Прокопів. Церква була переповнена вірними з Парижу і найближчих його околиць, як при нагоді найбільших торжеств. Співав катедральний хор під дириґентурою Віри Дратвінської.

Наприкінці Богослужби о. Юліян Прокопів виголосив відповідну до торжества проповідь, що своїм змістом полонила серця вірних. Проповідник розгорнув широку панораму тернистого шляху Ювілята, накресливши великі прикмети духа і характеру, що мимо 18-літніх знущань по тюрмах і концтаборах Сибіру не заломився, а ще своїми посланнями зі Сибіру до вірних в Україні піддержував у вірності Святій Церкві. Чудом тільки врятувався Ювілят після 18-річного ув’язнення на Сибирі. Опинившись у вільному світі, Блаженніший продовжує розбудовувати Помісну УКЦеркву.

Після Служби Божої о. канц. Михайло Левенець зачитав телеграму до Блаженнішого Патріярха від Владики Михайла Гринчишина, ЧНІ, Екзарха у Франції, від душпастирів і вірних парафії св. Володимира в Парижі та від Патріярхального Т-ва у Франції. Вкінці підніс многолітствіє для Папи Івана Павла ІІ, для Патріярха Йосифа і цілого українського народу.

Торжественну Літургію закінчив хор Молитвою за Патріярха. Особливі християнські і патріотичні почування оволодівали душі вірних під час цієї Молитви, бо в особі Патріярха народ бачить символ християнської і національної єдности.

Українці у Франції, сповнені великим почуттям вдячности Достойному Ювілятові для Його безмежної любови і посвяти своїй Церкві й народові, Його страдницького шляху, почерез 18 літ сибірських концтаборів та моральних страждань від своїх і чужих у вільному світі, як Патріярха, своєю участю у торжестві віддали шану найбільшому Синові України нашої доби.

Степан Семенюк

Leave a Reply

Your email address will not be published. Required fields are marked *

You may use these HTML tags and attributes: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>

Свіжий номер

2 (477) 2020 2-2020-internet-web