Український Патріярхат в Америці

(УПБ, Рим) — Питання здобуття для нашої Церкви Патріярхату не є нове, це ясне кожному. Нема століття, щоб думка і бажання Патріярхату не тривожила умів, які бажали закріплення своєї Церкви і в Україні і на чужині. Подаємо одне таке на перший вид скромне бажання створення Патріярхату з самого початку цього століття. Діялось це отже в часи, коли здавалось би, наша національна свідомість не була висока, а почуття меншевартости могли бути сильні, чи сильніші, як воно є сьогодні. Поглянути у наш часопис «Свобода» в Америці з року 1902, ч. 21, з датою 22 травня, на 4-ій сторінці. Там пишеться таке:

«Ось 2 мая б. р. (цебто 1902) священики теребовельського деканату на своїм вічу ухвалили і підписали слідуючі свої жадання:

  1. Всіх Русинів-Уніятів вилучити з під власти римської пропаганди для розширення віри;
  2. постаратися про руського патріярха;
  3. під власть патріярха мають належати всі Русини-Уніяти в Галичині, Буковині та Угорщині;
  4. домагаються руських єпископів для Америки і Буковини. Тільки так далі, а щось мусить бути»

Яка це велика нагода була тоді, коли всі наші католицькі землі були під одною державою і навіть Відень був би не супротивлявся. Хто винен? Питання, яке в історії змагань за патріярхат історик буде постійно ставити і шукати відповідей.

У «Свободі» з 1902 року, 17 квітня, стор. 4, пишеться так:

«Забрав слово о. І. Констанкевич з Шамокін, Па. Він доказав на підставі листів покійного львівського митрополита, що давніше американські Русини належали до митрополита у Львові і тойже посилав сам на власну руку священиків до Америки, не питаючись на се дозволу з Риму. В той спосіб приходили всі перші рускі священики з Галичини. Бо не тільки се, але кромі того митрополит Сембратович видав розпорядження, щоб американські Русини не записували церков на латинських єпископів, але на громади. Розпорядження се було друковане в «Свободі» з 1895 року. Висилаючи священиків руских до Америки покійний митрополит не відносився до тутешних латинських єпископів, але до руских священиків. В 1895 році, 5 січня писав митрополит о. Констанкевичови, що Дмитрова сейчас висилає до Америки. Листом з дня 11-го липня 1895 р. (ч. митр, орд. 480) повідомив митрополит о. Констанкевича, що в «Архіепархіяльному Вістнику», а також в єпархії перемиській і станиславівській оголошений конкурс на дві душпастирські посади в Америці».

З реляцій наших перших священиків виходить, що до 1897 р. юрисдикцію над нашими священиками в Америці виконував галицький Митрополит та щойно згаданого року Свящ. Конґр. для Поширення Віри своїм актом старалася відібрати йому цю власть, але зпочатку цього зарядження Русини-українці того не придержувалися.

Наведений документ є лиш прикладом, що діялось із властями, привілеями і правами Східньої Церкви серед латинського світу. Таких прикладів є багато і варта б точніше перелистувати сторінки нашої еміграційної преси, щоб подумати над собою і над своєю долею.

Leave a Reply

Your email address will not be published. Required fields are marked *

You may use these HTML tags and attributes: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>