Український церковний спів та його популяризація

(На марґінесі грам-пластинок, які появились заходами о. д-ра Софрона Мудрого, ЧСВВ,
при українському Відділі Ватиканського Радіо в Римі)

Треба підкреслити, що наш церковний спів є мало відомий для нас самих, не згадуючи чужинців. Звичайно на це склалось багато об’єктивних причин, але багато в тому і ми недописали. В нас рідко влаштовуються концерти релігійної тематики. З релігійної тематики ми виконуємо і повторяємо відоме, оклепане і втерте, а рідко коли заглядаємо до того, що пішло в забуття і припало порохом. Якщо не враховувати Служби Божої, Панахиди, коляд і деяких релігійних пісень з національно-патріотичною закраскою то може видаватися, що поза тим більше нічого не має. Так може сказати кожний пересічний споживач хліба, який немає ні можливості, ні зацікавлення, ні для цього потрібних кваліфікацій, щоби відпорошувати призабуте і збирати розгублене. Богу дякувати, що так зле з нашою церковною музикою-співом в минулому не було. Це можна тільки ствердити на підставі цього, що для нас дещо відкрив о. д-р Софрон Мудрий. На цьому місці слід підкреслити, що видання грам-пластинок з релігійної тематики, появу яких належить завдячувати о. д-рові Софронові Мудрому, є справді неоціненним осягом на релігійно-музичному і в загальному українському музичному ринку.

о. д-р Софрон Мудрий, який є ректором Української Католицької Колегії ім. св. Йосафата в Римі своєю працею над церковною музикою, як організатор виданих грам-пластинок і магнетофонних стрічок і неперевершений любитель музики зорав зарослу цілину. Він відпорошив красу нашого церковного співу і підніс нам, як перли нашої церковної старини. Своїми виданнями зробив для всіх нас приступними здобутки минулого за які тільки можемо гордитись сьогодні. З плит можна почути красу наших чудових молитов, пісень, акафістів, молебенів, релігійних гимнів, які, деякі з них, по наших церквах рідко відправляються. Якщо десь відправляються то рідко є для цього відповідні сили, щоби можна їх відправляти в повній красі нашої церковної мельодики. Це що не раз переразливим голосом закричить дяк, при чому трудно зрозуміти слова молитви, а про красу співу немає чого згадувати. Все ж таки, під тим оглядом, підкреслюю, в першу чергу, заслугу о. д-ра Софрона Мудрого, бо це йому належить. Хтось може слушно зробити завваження, що тут в першу чергу заслуга виконавців, але ж виконавці без задуму і реалізації о. Мудрого були б нічого не дали і тому ще раз треба підкреслити і наголосити заслугу о. Мудрого. Переконано вірю, що хто буде слухати цих грам-пластинок релігійної тематики напевно буде не менше захоплений за мене. Це є те, що залишиться, що буде захоплювати кожного слухача, що буде промовляти до душі, над чим будуть працювати, оновлювати і творити нове наші композитори. Поруч мельодики не менш захоплюючими є слова змісту цих непроминальних релігійних творів. Вдумуючись над ними постає питання, як латинська Церква, немаючи довіря до наших молитов, підмінювала їх своїми, щоб надати їм «більшої сили». Це тільки випливало з незнання глибокого внутрішнього змісту східнього християнства, яке не спиралось на поверховості і бізнесовому праґматизмі, але на духовому втіленні і душевному переживанні. До цього гріха сьогодні признаються самі латиняни.

Ось такі відпорошення нашого церковно-релігійного минулого ще більше підкреслюють нашу окремішність — помісність нашої Церкви та утверджують нашу національну ідентичність. Тут варто б ще застановитись і подумати над тим, щоби в цій площині створити монументальний твір — пам’ятку з нагоди тисячоліття хрещення Руси-України. Нажаль під тим оглядом у нас майже нічого в дійсности не підготовляється і не робиться. Поза кількома пресовими поміченнями і заявами більше нічого конкретного не почато. Ті заяви були два роки тому і від тоді по сьогодні не виглядає, що ми поступили хоч один крок вперід і то так українці католики, як і українці православні. Це окрема тема. Повернімось до нашої основної теми.

Автор цих рядків є познайомлений з п’ятьма грамофонними плитами з релігійної тематики, але їх є більше, що появились заходами о. С. Мудрого. Є три пластинки: Молебень до Христа і Богородиці, на якій є ще пісні: «Радуйся серце», «Наче повний голос дзвону», «Хваліте Господа», «Достойно єсть» і «О спомагай нас». Друга — «Радуйся Василію Великий» на якій є з двох сторін Акафіст до св. Василія Великого. Цю пластину видано для окремого відзначення Великого Отця Східної Церкви, з нагоди 1600 річчя св. Василія Великого. Третя — «Да вси єдино будуть», це знову Акафіст до св. священомученика Йосафата. Всі три названі пластинки є виконані хором семінаристів Української Католицької Колегії св. Йосафата в Римі під диригентурою о. Лаврентія Горенка. Йому також належить гармонізація. Під час всіх цих відправ править о. д-р Софрон Мудрий, ЧСВВ. Мистецьке виконання є в доброму мельодійному звучанні, так в хорі, як і в о. Софрона Мудрого є добра звукова дикція, відчувається виразне і чітке посилання звуків.

До другої серії грамофонних пластинок слід назвати «Притерпівий за нас страсти» до якої входить низка рідко виконуваних пісень. «Спаси, Господи люди Твоя», «Помощник і покровитель», «Разбойника благорозумного» й інші, і українські релігійні пісні, до якої входить також низка пісень, як «На ріках Вавилонських», «Блажен муж», «Сей день, єгоже», «Чи Ти мене, Боже, забуваєш», «Приклони, Господи, вухо Твоє» й інші. В цих двох пластинках виступає український хор церкви св. вм. Варвари у Відні, в музичній обрібці і під диригентурою відомого композитора й диригента Андрія Гнатишина. Технічне керівництво належить Альфредові Цаврелеві, а організатором видання є цей же сам о. С. Мудрий. Тут є також унікальні мистецькі опрацювання, що слід завдячувати талановитому диригентові А. Гнатишину. Виконання хору приємне, сольові партії мельодійно гармонізовані і добре заступлені.

Крім вище згаданих грам-пластинок з релігійною тематикою заходами о. С. Мудрого появились також грам-пластинки присвячені творчості Шевченка під назвою: «І мертвим і живим і ненародженим…» Посланіє, до якої входять твори Т. Шевченка в музичному опрацюванні. Виконує хор церкви св. вм. Варвари у Відні, в музичній обрібці і під диригентурою А. Гнатишина, при фортепіяновому супроводі Володимира Ратушного. Хорові виконання є переплітанні деклямаціями творів Шевченка, які прекрасно з мистецьким відчуттям виконує Олекса Боярко. І друга грам-пластинка під назвою: «Українські Народні Пісні» у виконанні того ж самого українського церковного хору св. Варвари під диригентурою А. Гнатишина. Той же сам фортепіяновий супровід і технічний керівник інж. Альфред Царвель На цьому можна б поставити крапку і сказати велике спасибі о. С. Мудрому за його так великий вклад праці і за популяризацію української релігійної музики. Але при цьому не можна не згадати двох магнетофонних стрічок (грамофонні касетки). Це є Давидові псальми — Неофіти у виконанні мистецького слова артиста Олексія Яхименка, а друга поема «Мойсей» Івана Франка у чудовому виконанні того ж самого артиста О. Яхименка. Обидва виконання творів Шевченка і Франка спокійно можна назвати шедеврами мистецького слова. Їх можна слухати, слухати й слухати і не раз прослезитись такий має імпресивний вплив прекрасне виконання Олексія Яхименка. На закінчення слід підкреслити, що о. д-р Софрон Мудрий не тільки зорав цілину на полі української релігійної музики та її спопуляризував, але рівночасно зробив цінний вклад для популяризації української пісні, а зокрема увіковічнив твори Т. Шевченка й І. Франка в унікальному виконанні мистецького слова О. Яхименка, за що йому належить щира подяка та признання. Тут слід відмітити, що вся ця творчість летіла хвилями етеру через українську радіопрограму при ватиканському радіо на Україну. Для неоцінених здобутків знайдено також належне й корисне примінення. З цими здобутками запізнались наші брати і сестри в Україні, о. д-рові Софронові бажаємо дальших обильних успіхів у його видатній праці, як душпастиреві, ректорові Української Католицької Колегії в Римі і як незрівнянному любителеві і популяризаторові українського співу, музики й мистецького слова.

М. Г.

Leave a Reply

Your email address will not be published. Required fields are marked *

You may use these HTML tags and attributes: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>