В Нью-Йорку відзначено другу річницю смерти Патріярха Йосифа

Заходами відділу Українського Патріярхального Товариства в Нью-Йорку у неділю, 7 вересня 1986 p., святочними сходинами відзначено другу річницю смерти світлої пам’яти Патріярха Йосифа. О першій годині дня після Служби Божої була відправлена у церкві св. Юра Панахида за спокій душі Патріярха Йосифа. Безпосередньо після Панахиди в Домі Визвольного Фронту при Другій евеню відбулись Святочні сходини, які започатковано молитвою, що її провів о. Тарас Прокопів, ЧСВВ. Святочні сходини відкрив голова відділу Т-ва Микола Галів коротким вступним словом. Він підкреслив, що ми відзначуємо другу річницю смерти Патріярха Йосифа, щоб при цій нагоді не тільки згадати світлу пам’ять Патріярха Йосифа, що був основником ренесансу нашої Помісної УКЦеркви, але водночас, щоб пригадати собі наші обов’язки по відношенні до Церкви. Іншими словами, щоб ми собі пригадали, що нам належить доглядати засіяну Патріярхом Йосифом ниву. Після коротких слів вступу попросив до слова відомого і провідного члена зорганізованого мирянського руху і технічного редактора журнала «Патріярхат» д-ра Володимира Пушкаря.

Прелегент у своєму слові накреслив глибоко продуману сильветку св.п. Патріярха Йосифа. Зробив наголос на переломові моменти життя покійного Патріярха Йосифа, студії, свячення, ректорат Богословської Академії, таємні єпископські свячення з правом наслідства на львівський митрополичий престіл, ув’язнення, появу на волі — у Римі та його подивугідна праця у вільному світі. Розбудова українського церковного життя, Св. Софія, Український Католицький Університет з усіма своїми філіями, Патріярший двір з церковцею свв. Сергія і Вакха, манастир отців-студитів — все це незрівнянно великі надбання св.п. Патріярха Йосифа. Також підкреслив його візитації українських вірних у вільному світі Окремо звернув увагу на Послання Патріярха Йосифа «Про поєднання в Христі», підкреслюючи в ньому глибокий зміст і далеку візію нашого церковно-релігійного майбутнього, нав’язуючи до проблем нашої підготовки до великого ювілею тисячоріччя хрещення Руси-України. Також особливу увагу звернув на унікальне «Завіщання» Патріярха Йосифа і закінчив цитатою з проповіді о. Веренфріда ван Страатена.

У мистецькій частині Лариса Магун-Гурин (соправо) при фортепіяновому супроводі Реней Ляндсмен перенесла широку авдиторію у світ гарних мельодій, виконавши з чуттям «Аве Марія» — Ґуно, «Любіть Україну» — Фоменка, «Мальви» — Івасюка і «Жита» — Гнатишина. На крилах мельодій неслись чудові слова пісень в особливо вдалому виконанні Лариси Гурин. Унікальну сильветку Патріярха Йосифа доповнили майстерно виконані деклямації : Стефанія Юзефів з глибоким відчуттям продеклямувала вірш Зої Когут «Він відійшов», а Орест Кебало з цією ж самою глибокою експресією продеклямував вірш Євгена Крименка «Помер наш Патріярх». Слова віршів стрілою пронеслись по залі.

У мистецькій частині також виступив Теодор Боднар, який на українському народньому інструменті — бандурі виконав дві пісні до слів Василя Симоненка — «Виростеш ти, сину» і «Люди прекрасні» та українську народню пісню — «Там, де лани».

Святочні сходини пройшли при численній участі публіки у дружно-родинній атмосфері. Керуючий програмою сходин щиро подякував виконавцям програми, як також висловив теплі слова подяки учасникам, що не пожаліли свого вільного часу і прийшли, щоб спільно згадати світлу пам’ять Патріярха Йосифа. Молитвою, яку знову провів о. Тарас Прокопів, закінчено святочні сходини. До цього слід додати, що завдяки членкиням Товариства під керівництвом Зені Никифорук приготовано каву і солодке, якими частували присутніх перед початком святочних сходин.

М. Г.

Свіжий номер

5 (492) 2022 OBKLADYNKA_sajt