Від пізнання до віри

2-4 липня у Львові проходив З’їзд «Українська молодь – Христові!»

З благословення Глави Української Греко-католицької Церкви Мирослава-Івана Кардинала Любачівського Львівська митрополія УГКЦ та мирянська організація «Українська Молодь — Христові» зорганізували у Львові величний християнський форум, гаслом якого стали євангельські слова: «Блаженні ті, що не бачили й увірували». Ця акція була приурочена до 60-ліття молодіжного християнської о здвигу, надхненником якого був Слуга Божий Митрополит Андрей Шептицький. Як відомо, перша спроба відродити рух української католицької молоді у Галичині мала місце влітку 1990 року, коли у Львові підхопили ідею молодих священиків та богословів з діяспори, провівши перший збір греко-католицької молоді. Сталося так, що його тодішній оргкомітет переріс у нову постійно діючу громадську структуру, себто в організацію УМХ.

Нинішній з’їзд УМХ став для Львова центральною подією в перших днях липня. Ще заздалегідь у всіх велелюдних місцях з’явилися оригінальні гасла, плякати й афіші з програмою та докладною інформацією про наступний християнський форум молоді. Протягом кількох днів вечірній випуск телевізійних новин з Києва переривала професійно виконана рекляма, яка заповідала з’їзд УМХ у Львові, наголошуючи, зокрема, що (у ньому візьмуть участь найпопулярніші «зірки» української естради. Було заздалегідь поінформовано мас-медія, а напередодні з’їзду в оперному театрі відбулася прес-конференція.

Події, які розгорталися протягом трьох днів, у певній мірі перегукувалися зі святом 1933 року й водночас стали поважним кроком до сучасного діялогу Церкви з молодцю. Відколи майже всі етнічні наші землі стали зібраними в одній українській державі, подібного ще не було. Не лише з греко-католицької Галичини й Закарпаття, а з таких віддалених теренів, як Донбас, Слобожанщина і Причорномор’я несподівано прибували групи юнаків га юначок.

Початком з’їзду стала прем’єра вистави «Вірую» за фрагментами Євангелія від Йоана, яка відбулася у величному оперному театрі. Перед початком дійства на сцені учасників та гостей з’їзду «Українська Молодь — Христові» привітали Блаженніший Мирослав-Іван, владики УГКЦ з України і зарубіжжя, почесний гість — Йосиф Кардинал Бернардін із Чікаго.

Наступного дня у Дзеркальному залі Львівського університету відбувся екуменічний «круглий стіл», на який запросили представників різних конфесій та молодіжних християнських рухів. Тон задав Богдан Трояновський, наголосивши, що «екуменізм — це, перш за все, питаня діялогу Бога з людиною і людини з людиною, це проблема різноманітности і єдности, це питання розуміння Євангелія, віри, надії і любови». Протягом кількох годин відвертої дискусії висловлювалися найрізноманітніші точки зору і конкретні пропозиції по двох запропонованих питаннях: «Духовний стан сучасної молоді — спроба діягнозу» і «Відповідь християнства на потреби молоді, форми діяльности».

Протягом усієї днини людно було у всіх львівських греко-католицьких храмах, де священики сповідали молодь. Під надвечір’я з усіх боків гурти молоді, а потім між ними громадяни різного віку, часом цілими родинами, потягнулися до мальовничого парку «Знесіння», що на північних схилах Кайзервальду. Організатори з’їзду віднайшли тут улоговину — природній амфітеатр, сценою для котрого став стрімкий пагорб, над котрим височів хрест. Поряд було обладнано місце для виступів артистів, освітлюваних десятками кольорових прожекторів. Дещо нижче встановили ще один підмосток для промов священиків.

Ще незвична для сучасної молоді в Україні програма «Екологія віри» розпочалася словом Блаженнішого Мирослава-Івана до молоді, увага якої була зосереджена до семи Божих Заповідей. За участю владик, священиків і чернецтва було відправлено Акафист, після чого розпочалися нічні чування.

Це була чарівна і зворушлива літня ніч. Понад дванадцять тисяч молоді, здебільшого вперше стали свідками багатогодинної духовно-мистецької програми. Найпопулярніші естрадні ансамблі виконували пісні на тексти за релігійними мотивами, вірші відомих і молодих поетів. У перервах між виступами до мікрофону підходили священики, монахи й монахині, з одкровенням промовляючи про свій шлях до Бога і єдність во Христі. А тим часом праворуч сцени-гори молодь стояла в чергах до сповіді. Неважко було запримітити хвилювання багатьох вже не юного віку осіб, які можливо аж тепер вперше відважилися на цей крок. Повсюди відбувалися спілкування з священиками, монахами, семінаристами.

А вдосвіта довга процесія з хоругвами, іконами і християнськими гаслами вирушила через Високий Замок і центр міста до Святоюрської гори, зупиняючись біля храмів, ратуші та колишньої катівні НКВД по вулиці Донського, де пам’ять про жертви вшанували запаленими свічками.

Свято завершилося Архиєрейською Літургією на майдані перед катедрою св. Юра.

Кость Чавага

Leave a Reply

Your email address will not be published. Required fields are marked *

You may use these HTML tags and attributes: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>

Свіжий номер

2 (477) 2020 2-2020-internet-web