Більшість інформації, яку людина отримує від світу, надходить візуальним шляхом. Довкола нас є безліч зображень, знаків, текстів. Вони по-своєму комунікують із глядачем, передаючи закладені в них образи і змісти, які є зрозумілими навіть без слів. Саме через візуальні спостереження в нас виникає перше враження про речі, що нас оточують. Не важливо, що їхній вигляд може бути оманливим та не завжди збігатися з очікуваними властивостями, ми все одно керуємося виглядом, ідентифікуючи речі та явища як корисні чи шкідливі, красиві чи огидні, свої чи чужі… Також саме на вигляд ми відрізняємо сакральне від профанного (мирського, побутового). Ба більше, за певними критеріями одні речі вважаємо святішими від інших, хоч «величина» святості не може бути пов’язана з якимись фізичними характеристиками, а базується лише на наших уявленнях, відповідності знаковим системам, історичним відомостям тощо.
Повністю статтю можна прочитати у паперовій версії журналу
