У суботу, І червня 1996 p., у Нью-Йорку, відбувся 16-тий з черги делегатський з’їзд, у якому взяли участь делегати з Боффало, Гартфорду, Нью-Гевену, Бріджпорту, Філядельфії, Трентону, Ньюарку, Джерзі-Ситі, Гемстеду, Кергонксону, Нью-Йорку. Наради з’їзду розпочато молитвою, яку провів голова крайової управи Олександер Пришляк, який, відкриваючи наради, привітав учасників, а окремо привітав голову Українського Патріярхального Світового Об’єднання Василя Колодчина. Водночас назвав низку імен членів Товариства, що у звітному періоді відійшли у Божі засвіти, вшанувавши їх однохвилинною мовчанкою.
Для переведення нарад з’їзду обрано президію у складі: Роман Левицький — голова, Володимир Саляк — заступник, Степан Голуб і Олекса Мотиль — секретарі, і також до президії запрошено голову УПСО Василя Колодчина. Серед привітів крім В. Колодчина від УПСО, слід назвати письмові привіти від Митрополита Степана Сулика, Владики Василя Лостена, Владики Михайла Вівчара, Владики Роберта Москаля, які учасники прийняли з особливим ентузіязмом. Згідно з наміченою програмою нарад обрано номінаційну, верифікаційну, статутову і резолюційну комісії.
Звіт з проведеної праці крайовою управою склав голова Олександер Пришляк. який у стислій і діловій формі назвав виконану працю краєвою управою і свою особисту. Підкреслив, що праця мирянського руху не належала і не належить до легких. С чимало проблем і труднощів, які приходиться поборювати, а для цього все потрібно чимало часу, зусиль, витривалости й терпеливости. Заходами крайової управи делегації відвідали Митрополита Степана Сулика, Владику Василя Лостена і тоді новономінованого Владику Михайла Вівчара, з якими поділились своїми думками та вислухали думок і сугестій Владик. Також відвідали редакції «Свободи» у Джерзі-Ситі і «Америки» у Філядельфії, з якими також поділились своїми думками та проблемами. Серед вагоміших акцій О. Пришляк назвав акцію збірки на Богословську Академію у Львові, яку переведено на прохання Патріярха Мирослава-Івана. Хоч акція збірки ще не повністю закінчена, але вже можна сказати, що вона принесла задовільні успіхи, бо зібрано понад 25 тисяч долярів. Відмітив зустріч з Владикою Юліяном Гбуром та обговорення проблем Собору УКЦеркви, що має відбутись у жовтні ц.р. у Львові. На закінчення подякував усім членам управи за дружню співпрацю, відзначивши окремо Василя Никифорука за його віддану велику працю.
Черговий звіт склав Василь Никифорук, як заступник голови, екзекутивний директор і фінансовий референт. Він подав числові дані і при тому перевів аналізу касових зіставлень, вказавши поступовий спад. Назвав суми, які зібрано у поодиноких відділах. Ігор Гайда подав короткий звіт, як секретар.
Звіт за редакцію журнала «Патріярхат» склав головний редактор Микола Галів. Він відмітив, що крайовий з’їзд Українського Патріярхального Товариства, що відбувся двадцять років тому, себто 1976 року у Філядельфії, був у своїй перспективі переломовий. Тоді головою було обрано сьогодні вже покійного ред. Василя Качмара, і праця набрала дещо відмінного стилю. Через кілька місяців тимчасово перебрав редакцію М. Галів, і на цьому пості залишився по сьогодні. З того часу журнал став появлятись регулярно кожного місяця, за винятком літніх місяців ,за які, липень-серпень. появляється одне число. Підкреслив, що завданням журналу було за всяку ціну держати ідею патріярхату живою. Журнал стукав і дальше стукає до людських сердець. Журнал здобу в собі довір’я не тільки тут, у діяспорі, але й в Україні, не тільки серед католиків, але і православних. Сила журнала є в тому, що він представляє проблеми нашого церковного життя такими, якими вони є, а не такими, як би ми собі цього бажали, іншими словами — пише правду, а коли в чомусь помиляється, то має відвагу признатись до помилки. На закінчення висловив щиру подяку дописувачам в Україні й діяспорі, о. Іванові Музичці, членам редколегії за співпрацю, а зокрема д-рові Володимирові Пушкареві за двадцятьлітню дружню співпрацю.
Д-р Володимир Пушкар подав широко аналітичний звіт з адміністративно-фінансової сторінки. Вказав на складні проблеми адміністрації, яка провадить також широку переписку з Україною. Наводив деякі уривки з листів, у яких була оцінка журнала, підкресливши при цьому, що журнал здобув собі право громадянства і широко почитний в Україні. При цьому підкреслив дружню співпрацю Марії Думської і Юліяна Крижанівського, за що висловив їм щиру подяку.
Голова Ради Мирян Рома Гайда подала свій звіт, зосередившись над відбутою конференцією мирян, що відбулась у 1994 році у Філядельфії. Конференція пройшла з повним успіхом і знайшла відгук у нашій пресі. З переведеної контролі журнала «Патріярхат» і фінансового референта крайової управи звіт за Контрольну Комісію склав Ярослав Білинський і подав внесок на уділення абсолюторії уступаючій управі.
Над заслуханими звітами відбулась коротка дискусія. В основному критична увага була звернена на журнал «Патріярхат». Були різні думки, завваження, сугестії і побажання, що редакція й адміністрація взяли до уваги. Після дискусії Контрольна Комісія ще раз повторила свій внесок уділити абсолюторію уступаючій управі, який присутні прийняли.
Надпрограмово і несподівано для уступаючого голови О. Пришляка з рамени управи УПСО Василь Колодчин за віддану довголітню працю вручив Олександрові Пришлякові Грамоту признання за його віддану працю, що учасники з’їзду прийняли оплесками.
Перед вибором нової управи Верифікаційна Комісія подала до відома, що на залі є 37 делегатів, які заступають 13 відділів Товариства. Голова Номінаційної Комісії Василь Никифорук подав наступний склад крайової управи: Олександер Пришляк — голова Микола Галів, Василь Никифорук, Ігор Гайда, Василь Колодчин, Роман Левицький, Юліян Головчак, Оксана Бережницька, Рома Дигдало, Оксана Луцька, Володимир Пушкарі Осип Труш — члени управи. Контрольна Комісія: Василь Сосяк, Степан Голуб, Христина Турчиняк. Товариський Суд: Олекса Мотиль, Володимир Саляк, о. диякон Юрій Малаховський. Рада мирян: Рома Гайда, Леонід Рудницький, Сидір Тим’як, Володимир Саляк і Роман Дубенко. Після поданого складу членів управи відбулась коротка виміна думками, узгоджено деякі кандидатури і в кінці прийнято поданий склад керівних органів.
Рома Гайда в імені Резолюційної Комісії зачитала текст резолюцій, над якими відбулась коротка виміна думками, під час якої зроблено деякі поправки і доповнення, які були прийняті, і з тими доповненнями і поправками резолюції прийнято, які друкуємо на іншому місці. На закінчення з’їзду переобраний голова Ол. Пришляк подякував за вибір і довір’я, і спільною молитвою закінчено наради з’їзду.
З нагоди з’їзду і заходами управи відбулась, безпосередньо після нарад з’їзду, доповідь на тему: «Історія самоуправи Київської Церкви», яку виголосив гість з Монтреалю — Канада, о. проф. д-р Ігор Мончак.
Переобраний голова УПТ-ва О. Пришляк привітав доповідача о. І. Мончака і представив його авдиторії. Отець І. Мончак у 1949 році закінчив інженерію на «Техніше Гохшулє» у Мюнхені. У 1951 році рішився піти на студії богословії у Римі, які закінчив докторатом. Отець І. Мончак був першим секретарем Українського Католицького Університету. Повернувся до Канади, де очолював філію УКУ. У 1980-х роках був секретарем Синодів Єпископів. Останніх чотири роки літом перебував в Україні, де викладав історію української Церкви. Має написаних низку праць. Останньо з’явилась друком праця о. І. Мончака під назвою «Самоуправна Київська Церква» і щойно перекладена і видрукована на англійській мові. До речі, о. Ігор Мончак написав докторську працю на тему: «Фльорентійський екуменізм у Київській Церкві.
Не будемо переповідати думок виголошеної доповіді, які доповідач майстерно представив, бо вони в основному є представлені в його статті під назвою «400-літгя папського затвердження Берестейської Самоуправи і собор Київської Католицької Церкви», що друкується на продовження в журналі «Патріярхат», починаючи з місяця травня ц.р. Доповідач поставив сильний наголос на зміну назви нашої Церкви, яка повинна б бути «Київська Церква» або «Київська католицька Церква», подаючи до того свою мотивацію. Доповідач представив Берестейську Унію і становище до неї і тим самим до нашої Церкви Апостольської Церкви у темно-мутних кольорах. Доповідач не подав виразних заключних думок, бо ж зміна назви не вирішує цілої низки питань. Після доповіді відбулась цікава і жвава дискусія. З висловлених думок у доповіді дехто з слухачів зрозумів, що Берестейська Унія була негативним актом, і тому було доповідачеві поставлено питання: «Як ви розцінюєте Берестейську Унію — позитивно чи негативно». З відповіді на поставлене питання виразно випливало, що акт Берестейської Унії розглядає позитивно, підкреслюючи при тому, що наша Церква в той час не мала іншої альтернативи.
Керуючий вечором О. Пришляк щиро подякував о. І. Мончакові за цінну виголошену доповідь і запросив усіх на каву і солодке, де вже продовжувались розмови з доповідачем безпосередньо.
Микола Галів
