Свіжий номер

1(501)2024

Час ставати сильнішими

Стати автором

Відійшов у вічність отець Стефан Кіржецький

Отець Стефан Кіржецький, син Григорія і Марії з Тичківських, народився 8 січня 1894 року у Дібринові Рогатинського району. Гімназійні студії почав у 1908 році в Бережанах, продовжуючи їх в Рогатині. В 1914 році вступив у ряди Українських Січових Стрільців, де виконував різні функції — як вояк-рядовик, а опісля як чотар. Після програної війни о. Стефан був репресований польською владою за успішно переведений бойкот виборів та перепису населення в Галичині.

В 1920 році о. Стефан вступив на богословські студії. Одружився з Анною Давидович та 21 лютого 1926 року був рукоположений на священика Слугою Божим Митрополитом Андреєм Шептицьким. Отець Стефан обслуговував парафії аж до часу, коли був призначений парохом у Юнашкові. Відтак був парохом у Бабинцях. Ввесь час займався катехизацією в місцевих школах Рогатина. За совісне виконування своїх обов’язків одержав право носити крилошанські відзнаки. Продовжував працю в парафії під час першого «визволення радянською владою». Під час повороту червоноармійців в 1941 році малощо не стратив свого життя.

В липні 1944 року, через небезпеку для родини, виїхав на Захід. Через Словаччину прибув до Австрії в околиці Сант-Пельтен, звідки виїхав дальше на Захід, до Німеччини. Деякий час душпастирював в Альтетінґу, а відтак у Пфаркірхені та Ляндсгуті, звідки переїхав до США та став парохом у Нентікоку в Пенсільванії.

В усіх місцях поселення о. Стефан працював у парафіях, школах та громадах. Був катехитом, режисером, учителем українознавства та суспільним діячем. Лише через невдалу операцію очей мусів відійти на «емеритуру».

Переїхавши до Вашінгтону, до родини, помагав в священнослужіннях при парафії Святої Родини. Після перещеплення очної рогівки о. Стефан відзискав частинно зір.

В грудні 1974 року, грамотою св.п. Патріярха Йосифа І о. Стефан був призначений першим духовником філії Українського Католицького Університету ім. св. Климента папи у Вашінґтоні, Д.К.

Отець Стефан не тільки совісно виконував обов’язки духівника, але також став пастирем жменьки людей, що бажали заснувати патріяршу парафію у Вашінгтоні. Помимо всяких труднощів о. Стефан завзято обстоював традиції та завершення Української Католицької Церкви патріярхатом. Без моральної та духовної опіки о. Стефана ця громада не втрималася б.

За волею Всевишнього 11 березня 1985 року о. Стефан відійшов на вічний спочинок.

ВІЧНА ЙОМУ ПАМ’ЯТЬ!

Ірина Ясінська

Поділитися: