Відкритий лист до Бл. Володимира, Митрополита УПЦ Московського Патріархату

Русь-Україна була і є приналежною до матірної Вселенської Православної Церкви в Константинополі. В кожній Літургії ми молимось за ЄДИНУ СВЯТУ СОБОРНУ АПОСТОЛЬСЬКУ ЦЕРКВУ.

Ми в неї віруєм, а отже ми її повинні не тільки деклярувати, але й творити всіма силами душі. Сьогодні досягнуто згоди трьох Церков — УАПЦ, УПЦ КП та УГКЦ про делегування своїх представників для започаткування розробки спільної Програми дій всіх Церков православного обряду. Робота не розпочинається через відсутність представника УПЦ Московського Патріярхату.

Перешкоди для об’єднання це речі третьорядні. Вони не в духовній сфері. Ніде в світі ми не почуємо хизування канонічністю, бо то просто норма. Вона потрібна, хоч наприклад, в протестантських Церквах взагалі нема такого поняття. А в інших, зокрема в Московському Патріярхаті, та канонічність заслуговує співчуття.

Зате є більш фундаментальне поняття ПОМІСНОЇ ЦЕРКВИ, як частини нашого «вірую» — ЄДИНОЇ СОБОРНОЇ АПОСТОЛЬСЬКОЇ ЦЕРКВИ.

Оту Помісну Церкву кожен у своїй державі повинен будувати. Ось чому зусилля усіх духовно здорових людей в Україні спрямовані на творення тієї ЄДИНОЇ, з центром у Києві, де й була перша Матірна Митрополія 988 року.

Президент та Уряд України. Парлямент, адміністрації міст і сіл, що розуміють свої державні обов’язки, не можуть погодитись, щоб керівний осередок церковної влади перебував у іншій державі. Духовництво Царства Московського розуміло це ще за часів Фльорентійської унії.

Потрібно навчитися поважати свій український народ.

Цілком зрозуміло, що Президент України повинен отримувати Господнє благословіння на правління Державою в Помісній Православній Церкві Українського Патріярхату, а духовні святині українського народу, що сьогодні відбудовуються можуть передаватися тільки церквам Українського Патріярхату.

Сьогодні потрібен справжній діялог між Церквами. Не можна звеличувати одну Церкву, принижуючи іншу. Цю помилку, свідомо чи несвідомо, робить низка церковних, державних та політичних діячів в Україні. Дійсною проблемою є допомогти віруючим різних Православних Церков в Україні побачити передусім християнську спільність.

Отже, ВІРУЮ В ЄДИНУ СВЯТУ АПОСТОЛЬСЬКУ ЦЕРКВУ і допоможи нам Господи у вірі в нашого Бога і в наш народ.

М. Кравець, С. Сверстюк, В. Єленський, В. Карпенко, Л. Григорович,
С. Здіорук, А. Колодний, П. Яроцький, Д. Степовик, М. Бідзіля