Свіжий номер

2(502)2024

Час ставати сильнішими

Стати автором

Відзначення уродин Патріярха Йосифа в Римі 17 лютого 1984

Цього року відзначено в Римі 92-гі уродини Патріярха Йосифа дещо скромніше, ніж у минулих роках, коли сотні українських прочан прибували до Риму на цей день. В лютому 1984 р; приїхало до Риму 14 осіб з Англії, по дві особи з Америки, Канади, Бельгії, кілька осіб з Німеччини. Інші, що брали участь у відзначенні уродин Блаженнішого, — це члени римської української колонії та принагідні туристи. Із США приїхали до Риму голова Українського Патріярхального Світового Об’єднання д-р Б. Лончина та голова крайової управи Українського Патріярхального Товариства в США іж. Ол. Пришляк. В Римі було зимно, один раз падав навіть дощ.

В самий день уродин Блаженнішого, в п’ятницю 17 лютого пополудні, собор Св. Софії виповнився вірними. Були між ними прибулі з інших країн гості та члени української колонії в Римі — студенти Семінарії св. Йосафата, всі учні Малої Семінарії, Отці-Василіяни на чолі з протоархимандритом І. Патрилом та ректором семінарії о. С. Мудрим, Сестри-Василіянки на чолі з архимандринею Христофорою та м. Емілією, Сестри-Служебниці, Сестри св. Анни. Благодарственний молебень відслужили Владика Мирослав Любачівський, Владика Мирослав Марусин, Владика Максим Германюк, Владика Василь Лостен та Владика Михаїл Гринчишин в сослуженні отців: І. Патрила, Л. Гузара, М. Пришляка, Р. Ганкевича, С. Мудрого, Н. Стецури, С. Гарванка, Л. Мазяра та В. Гурка. Співав хор Малої Семінарії під керівництвом о. мітрата І. Музички. Проповідь виголосив Коадьютор М. Любачівський на тему цитати із Св. Письма про час, його утрату чи використання. Проповідник підкреслив, як доцільно Блаженніший використовував час у своєму житті від наймолодших літ.

Після відправи в церкві, Блаженніший Патріярх приймав у передпокої свого апартаменту на УКУ побажання меншими групами з уваги на невелике місце. Побажання склали: учні Малої Семінарії, опісля приявні владики, далі група з Англії, нарешті ті, що залишилися. Згодом усі приявні перейшли до авлі університету, де відбувся короткий концерт в честь Блаженнішого. Його відкрив і ним керував о. І. Музичка.

Концерт розпочався доповіддю о. д-ра Д. Блажейовського, яку прочитав о. д-р С. Гарванко з причини хвороби прелеґента. Тема доповіді — «Три Софії». Доповідач ствердив, що константинопільська Софія була центром культурного та релігійного життя греків, а сьогодні це — мусульманський музей. Київська св. Софія була центром українського релігійного життя тільки за Ярослава Мудрого, опісля в половині 17-го століття та в 20-их роках нашого століття, але її як центр знищено й перемінено в музей. Блаженніший збудував св. Софію в Римі, щоб вона стала осередком релігійно-культурного життя українців у вільному світі; від нас самих залежить, чи вона стане сильним осередком.

Хор учнів Малої Семінарії під керівництвом о. Є. Небесняка відспівав дві пісні, при чому М. Цісдин деклямував поезію Зої Когут «Ювілейне Патріярхові», а Ф. Курляк «Патріярхові в день уродин» Є. Небесняка. Два питомці римської святософійської семінарії виконали пісню до слів Симоненка. Цей скромний концерт закінчено піснею «Достойно єсть».

В неділю, 19 лютого вранці, відслужено в соборі Св. Софії Архиєрейську Літургію в наміренні достойного Соленізанта. Служили архиєп. М. Любачівський, митроп. Максим Германюк, єп. Василь Лостен, єп. М. Гринчишин, та отці С. Гарванко, М. Пришляк, Н. Стецура, С. Гарабач; диякону вав о. Є. Небесняк, а керівником був о. П. Стецюк. Проповідував митроп. Максим. Він представив життя Блаженнішого, його терпіння, приїзд до Риму, участь у Ватиканському Соборі, його пропозицію піднести Київську Митрополію до патріярхальної гідности; ця пропозиція стала програмою його життя та програмою українського народу. На Службі Божій був приявний монс. Ріцці, підсекретар Конгрегації для Східніх Церков, приятель Української Церкви. Кардинал Рубін був хворий, тож не міг взяти участи у відзначенні уродин Патріярха. Архиєпископ Марусин прийшов пізніше.

Після богослуження відбувся в приміщенні УКУ святочний обід, в якому взяли участь владики (5), монс. Ріцці та запрошені гості (біля 40 осіб). Під час обіду перше промовляв по-українському та по-італійському о. крилош. Іван Хома, що взяв за тему цитату із св. Павла: «Я боровся доброю борнею… віру зберіг» (II Тим. 4,7). Промовець підкреслив боротьбу Патріярха Йосифа за Українську Церкву та його віру в Бога.

Другий промовець, голова УПСО д-р Б. Лончина, висловив вдячність мирян Блаженнішому за ясне визначення наших церковно-релігійних ідеалів — єдність, помісність, Патріярхат — і висловив жаль, що не всі пішли за його проводом. Третім промовцем був італійський мистець-мозаїст Монтічеллі, який підкреслив пошану і почуття приязні до Блаженнішого всіх тих, що з ним співпрацюють. Далі промовляв проф. Петро Зелений, представник УПСО з Бельгії, що підкреслив широку діяльність Солезіянта та його успіхи. Зворушливо говорив лікар Блаженнішого, італієць, проф. ДеЛілльо, що опікувався Патріярхом під час його останньої недуги й далі відвідує його кожного дня. Він заявив, що не розуміється на церковних правничих справах, але висловив здивування, чому не всі називають Блаженнішого патріяхром. Він дослівно сказав: «Це мій патріярх». У ньому бачить свого батька, голову Церкви, яка терпить. Додав, що він особисто повідомив усіх владик про хворобу Блаженнішого, але одержав тільки кілька відповідей, деякі від секретаря владики. Черговим промовцем був голова Крайової Управи Українського Патріярхального Т-ва в США інж. Ол. Пришляк, що склав привіт від мирян у США і заявив підтримку для всіх плянів Патріярха. Останнім промовцем був архиєп. М. Марусин, секретар Конгрегації для Східніх Церков, що перечислив з подивом різнородну діяльність Блаженнішого та його терпіння за Церкву.

Ця святочна трапеза була достойним закінченням відзначення 92-их уродин Патріярха Йосифа. З уваги на свою недавню хворобу та дві операції, він перший раз не був приявний ні в соборі на богослуженнях, ні на святочному обіді, з нагоди своїх уродин. Блаженніший виглядає добре, але він ще ослаблений, зокрема коли довше говорить. Тому увесь український Божий Люд повинен далі молитися за повне видужання нашого найдостойнішого Патріярха.

* * *

З нагоди 92-их уродин Блаженнішого прибули до Риму деякі патріярхальні діячі, щоб особисто привітати Патріярха від мирян з його святом і щоб скласти йому найсердечніші побажання. Це були: голова Українського Патріярхального Світового Об’єднання д-р Б. Лончина, голова Контрольної Комісії проф. П. Зелений, голова Крайової Управи УПТ-ва США інж. Ол. Пришляк, голова Крайової Ради Організацій за Патріярхат у Канаді о. дек. Р. Ганкевич, голова Українського Патріярхального Об’єднання у Великій Брітанії інж. Т. Кудлик. Вони відбули в Римі свою нараду, щоб обговорити деякі біжучі справи. Відвідали також архиєп. М. Марусина, секретаря Священної Конгрегації для Східніх Церков, та архиєп.-коадьютора М. Любачівського і основно обговорили з ними проблеми, що турбують мирян, а саме: ситуацію нашої Церкви в Англії та в Польщі, як теж деякі проблеми, зв’язані з Синодом Української Католицької Ієрархії та з найновішими подіями в нашій Церкві (створення нової епархії).

На початку цієї статті я зазначив, що цьогорічне відзначення уродин Блаженнішого Йосифа відбулося в скромніших, як досі, формах. Це правда. Але тим не менше було воно сердечне й навіяне пошаною та любов’ю до нашого рідного Патріярха. А це основне. Бо де панує любов, там є і правда, і надія, і віра у краще, і належне їй майбутнє Помісної Української Католицької Церкви.

 

Поділитися:

Популярні статті