На мою думку, для пізнання і плекання візантійсько‑київської традиції потрібно довшого часу і більшого труду. Та найпростіше, з чого можна почати, окрім Божественної літургії, це служити й інші частини Молитвослова. У ті нові, з якими вірні ще добре не ознайомлені, варто було б запровадити й нові середники для розуміння змісту. Найлегшим і найбільш ефективним способом було б висвітлення на екранах текстів Пасхальної Утрені, Вечірні та інших рідкісних богослужінь, а також слова нових пісень. Такі богослужіння були б зрозумілі, а активна участь вірних оживила б Церкву та поглибила б віру.
Повністю статтю читайте в друкованій версії журналу
Поділитися:
