Віра

У хвилях людських мрій і чинів
Вона в потоці їх пливе,
Дає їм силу, в них живе
І до мети веде вершинно.

Проте буває — сонце сильне
Та вітер, що по суші дме,
Ковтають хвилі, віра мре, —
Потік кволіє й часом гине.

Потоки не усі одні:
Є більші й менші, є марні.
Мілкі потоки податливі.
Лиш віри сплав з плодами ниви
В потоці зваг і даних змог
Веде до певних перемог.

Leave a Reply

Your email address will not be published. Required fields are marked *

You may use these HTML tags and attributes: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>

Свіжий номер

2 (477) 2020 2-2020-internet-web