Свіжий номер

1(501)2024

Час ставати сильнішими

Стати автором

Вітаємо преосвященнішого владику Ізидора Борецького з ювілеями

Це особлива й виняткова нагода вітати Преосвященнішого Владику Ізидора Борецького, єпископа Торонтської Епархії, з нагоди його п’ятидесятиріччя священства, себто нелегкого душпастирського служіння для спасіння душ, і сорокаріччя архиєрейського служіння, себто управління єпархією. Обидва ювілеї, п’ятидесятиріччя і сорокаріччя, мають свою глибоку релігійно-церковну символіку. Це добра нагода із перспективи часу визначити вагомий вклад праці як священика та ієрарха Ювілята. П’ятдесят років — це півстоліття, гарний шмат часу, на протязі якого приходилось переживати не тільки сонячні, але також захмарені й понурі дні. Це сорок років дерзань за долю нашої Української Католицької Церкви, за її церковну окремішність з виразним українським обличчям.

На цьому місці нам приємно відзначити й підкреслити, що Владика Ізидор належав до тих небагатьох українських владик, що наскрізь збагнув внутрішні й зовнішні потреби нашої Церкви. Владика Ізидор всесторонньо піддержував ідеї і прямування св.п. Патріярха Йосифа і продовжує їх здійснювати досьогодні. Як знаємо, у зв’язку з такою поставою Владика Ізидор мав і має під сучасну пору чимало клопотів, а зокрема із Східньою Конгрегацією, його префектом кардиналом Лурдусамі (про це є стаття на іншому місці в цьому числі журнала).

Владика мав і має відвагу домагатись і обороняти права нашої Церкви, які їй були запевнені під час Берестейської Унії в 1596 р. Це наше незаперечне право, і ми його все повинні домагатись.

Владика Ізидор своєю поставою нам пригадує, що ми мусимо безперебійно домагатись наших прав, цим Владика підкреслює вагомі слова Патрірярха Йосифа: «Пам’ятайте, що нарід, який не знає або згубив знання свого минулого з його духовними скарбами, вмирає і зникає з землі. Рідна наука окрилює до лету на вершини зрілого серед народів світу» (Із Завіщання св.п. Патріярха Йосифа). Владика Ізидор завжди змагав і змагає до цього «лету на вершини», щоб не вмерти і не зникнути безслідно. На жаль, не багато так думає.

Владика Ізидор своєю відданою працею як душпастир і єпископ Торонтської Епархії здобув собі велике довір’я і любов серед мирян і священиків. Владика також мав велике зрозуміння до зорганізованого мирянського руху і благословив його працю. Владика Ізидор за свою віддану працю заслуговує на особливу увагу, признання і вдячність усієї української діяспори. З нагоди цих радісних ювілеїв праці Владики на ниві Української Католицької Церкви і для добра українського народу по обидвох боках океану бажаємо Дорогому Ювілятові, Владиці Ізидорові, довге життя прожити у кріпкому здоров’ї, дальше успішно проводити вагому працю у Божому винограднику на славу нашої УКЦеркви й українського народу.

Щасти Вам Боже. На многі літа, Преосвященніший Владико – Ювіляте!

Редакція

Поділитися: