Свіжий номер

1(501)2024

Час ставати сильнішими

Стати автором

Вітаємо Ярослава Клима з 85-літтям

Читач, прочитавши заголовок, готовий подумати, це вже напевно буде або вже відбувся з приводу такої нагоди бенкет, чи щось подібного, а це була родинно-дружня подія, що відбулась у гостинній хаті дочки солінізанта, пані Зірки Рудик. Як відомо, панство Іванна й Ярослав Клим покинули їх улюблений Нью-Йорк, зокрема бурхливе й багатогранне громадсько-політичне й релігійне життя і перенеслись ближче своєї дочки Зірки і внуків до Ґластонбері, біля Гартфорду, штат Конектикат, щоб у потребі мати допомогу. Звичайно, тут, себто у Ґластонбері, краса природи, якою Клими насолоджуються, але Нью-Йорк… годі забути, близькі знайомі…

Правда, вік у Ярослава Клима підбігає до патріяршого, а пані Іванна, куди там, все ще молода, все це треба респектувати. Іванна належить до тих жінок, що забажала зробити для свого мужа приємну несподіванку, себто потаємно відзначити 85-ті народини свого мужа. Конспірації треба б повчитись у жінок. Плян був зроблений далеко наперід. Іванна з дочкою Зіркою все приготовили, запросивши родину, близьких друзів і знайомих, на жаль, не всі запрошені могли прибути.

В суботу, 19 жовтня 1996 р. у хаті дочки солінізанта Ярослава Клима відбулась для нього несподіванка, особливе відзначення його 85 ліття. До речі, слід підкреслити, що Ярослав Клим належить до старої кляси оуністів, конспіратор, ідеаліст і за це все, своє відсидів у німецько-гітлерівському кацеті, Аушвіць, Ебензе й в інших кацетах, і тут, на вісімдесять п’ятому році життя його перехитрили. Правда, останні атмосферичні акорди виявились трудними. Погана погода — безперебійний дощ і буря. Гостям з Нью-Йорку не легко було приїхати на час. Хоч місцевість невеличка, але багато, багато доріг і не так легко потрапити на правильну. Все було зроблено на час, а гостей немає, а солінізант вже й солідно підголоднів. Кава не багато допомагала. Жіноцтво ухитрилось і тримало солінізанта на телефонічному припоні, мовляв його вітає родина з Нью-Йорку, а це ж було з хати Зірки. Гості з Нью-Йорку, при допомозі доброго автоводія Юрія і Христини Навроцької, трохи спізнено, приїхали до призначеного місця.

Це було близько до підвечірку так, що солінізант Ярослав добре підголоднів. На порозі його привітали не з хлібом і сіллю, як голодного, а з повіншуванням, яке виголосила пані Іванна Гринь, а за тим слідувало грімке многая літа… Ярослав з цього всього забув про свій голод, але із зворушення і несподіванки загубив язика в роті й не знав, що і як сказати. Це справді була мила, приємна й незабутня хвилина не тільки для самого солінізанта, але також усіх присутніх. Про обильний обід і всякі ласощі хіба ж не приходиться згадувати. Господиня — дочка Зірка Рудик справилась прекрасно.

Бажається сказати, що нам приємно привітати нашого довголітнього члена редакційної колегії — коректора журнала «Патріярхат», довголітнього секретаря відділу Українського Патріярхального Товариства у Нью-Йорку та члена крайової управи УПТ, дорогого солінізанта Ярослава Клима з його 85-ть літтям. Слід підкреслити, що Ярослав Клим належить до вийняткових осіб у нашому українському громадсько-політичному і релігійно-церковному житті. Ярослав пройшов не легкий життєвий шлях, починаючи з юнацьких років у підпіллі, а після цього гітлерівський кацет, у якому чудом уратувався від смерти. Його побут на вільній землі Вашінґтона не був легким, але він все сприймав життя виважено й розсудно. До кожної праці брався віддано й виконував її солідно, чи це була його праця, якою зарабляв на хліб насущний, чи громадська: Український Спортовий Клюб в Нью-Йорку, кольпортер української преси, член редакції журнала «Патріярхат» і т.д…, все й всюди був взірцевим і відданим. Ярослав все є обов’язковий, упорядкований і строгий, вимагав від інших, але, водночас, так само ставиться до себе самого. Поруч з тим Ярослав є приємний у співпраці й милий в товаристві. Понад усе Ярослав Клим є багатотрудивою, відданою, чесною і глибоко віруючою людиною, справжній український патріот — не на словах, але на ділі. Він заслуговував на загально-громадське відзначення, але, знаючи добре солінізанта, його скромність, то він напевно був би від такого відмовився. Якщо б він знав, що йому приготовляють таку несподіванку, як це йому зробила дружина Іванна, дочка Зірка з мужем Андрієм, внуки: Марко й Петро та родина (Євген Перейма, Варка Перейма, Галя і Таля Гірняк), то він був би й від цього відмовився. Це є тільки виявом скромности Ярослава. Крім інших, телефонічних і листовних вітань (д-ра Мирослава і Люби Прокоп) привітали солінізанта голова крайової управи УПТ Олександер Пришляк, Евген Перейма і автор цих рядків.

Юрій Навроцький запропонував, щоб з приводу 85 ліття Ярослава Клима замість презенту скласти в його ім’я пожертви на журнал «Патріярхат», яким солінізант дуже дорожить.

З цієї нагоди на журнал склали:

85.00 дол. — спільно: Зірка, Андрій, внуки: Марко й Петро Рудики і Джозефіна Панно,

50.00 дол. — Теодора Бриттан, Микола і Зірка Галів, Іван і Ольга Гірний, Іванна Клим, Юрій і Христина Навроцький, Надія Попель, Олександер і Анна Пришляк,

30.00 дол. — Галя Гірняк, Таля Гірняк, Анна Качмарська,

20.00 дол. — Іванна Гринь.

Разом: 545.00 дол.

Щедрим жертводавцям складаємо щиру подяку, а солінізантові Ярославові Климові бажаємо прожити ще довгі роки в кріпкому здоров’ю.

М. Г.

Поділитися: